Бекетов Олексій Миколайович
БЕКЕ́ТОВ Олексій Миколайович (19. 02(03. 03). 1862, Харків — 23. 11. 1941, там само) — архітектор. Син М. Бекетова. Доктор архітектури (1939). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1941). Закінчив С.-Петербурзьку академію мистецтв (1888). У 1894 виконав програму на проект бібліотеки з галереєю видатних людей і музеєм нумізматики, за що одержав звання академік архітектури Імператорської академії мистецтв. Від 1898 — професор Харківського технологічного інституту. Один з організаторів інженерно-будівельного факультету. Делегат з’їздів російських зодчих, член Харківського товариства поширення письменності в народі, для якого розробляв проект перших народних шкіл. Співпрацював із журналом «Зодчий» та «Ежегодник». Працював у власному проектному бюро, після 1917 — у проектному інституті «Архбуд» (потім «Шахтобуд»). Його творчості, що розвивалася в руслі поширених на той час стилів неоренесансу й неокласицизму, модерну, неоросійського стилю й конструктивізму, властиві висока культура розроблення планів, деталей фасадів та інтер’єрів, синтез мистецтв.
Споруди, створені ним у стилі неоренесансу: комерційне училище (1888–91, нині юридична академія), Земельний банк (1896–98, нині автотранспортний технікум), судові установи (1897–1903), Торговий банк (1899, нині адміністративна установа), особняк Бекетових (1897, нині Будинок учених), особняк (1914, нині художній музей; всі — у Харкові); театр у Сімферополі (1911), судові установи в Новочеркаську (1909).
Споруди у стилі модерн: головний корпус Гірничого інституту (1900) та Управління Катерининської залізниці (1905–11) у Катеринославі (нині Дніпропетровськ), Волзько-Камський банк (1907, реконструкція — у 70-х рр. 20 ст., нині ляльковий театр), пам’ятник В. Каразіну (1907, співавтор); у стилі неокласицизму — будинки Медичного товариства (1911, нині НДІ ім. І. Мечникова), Вищих жіночих курсів (1914), комерційний інститут (1914–16, нині Інститут механізації та електрифікації сільського господарства; всі — у Харкові); Вознесенська церква (1913) у Тростянці. Одна з найкращих його споруд — будинок жіночого училища в Лубнах (1907, нині школа), створений під впливом українського модерну.
Після 1917 за проектами Б. споруджено робітничий будинок та клуби в селищах Донбасу, будинок електротехнічного інституту в Харкові (1921–29), житловий будинок на вул. М. Грушевського, № 9 у Києві (1936), будинок університету в Донецьку (1936). Автор проектів недільних шкіл Х. Алчевської в Харкові (1896) та Харківської публічної бібліотеки (1899, нині Харківська обласна бібліотека ім. В. Короленка), які виконав безкоштовно, учасник конкурсних проектів Держпрому, забудови Сумської вулиці в Харкові тощо.
Від 1889 — викладач, від 1898 — професор харківських інститутів, зокрема Технологічного, Інженерно-будівельного, Комунального будівництва. Одним із перших у педагогічній практиці запровадив системне вивчення архітектурних форм і стилів. Серед його учнів — В. Кіричевський, О. Душкін, О. Тацій, О. Касьянов та ін. Б. працював і як художник-аквареліст (пейзажі Криму, архітектурні мотиви). Малюнки зберігаються в Харківському ХМ, Бекетова О. Будинку-музеї в Алушті та приватних зібраннях. Виставки графічних творів Б. відбулися 1939, 1946, 1969 та 1987 у Харкові, виставки та Бекетовські читання — 1996 (Харків), 1997 (Харків, Алушта).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Харьковская общественная библиотека // Зодчий. 1902. № 13; Новое здание судебной палаты и окружного суда (1899–1902 г.) // Там само. 1903. № 50; Архітектура: Підруч. Х., 1909; Проект зданий пастеровского бактериологического института в Харькове // Зодчий. 1911. № 26; Мої стимули до роботи // АРУ. 1939. № 6.
Рекомендована література
- Ігнаткін І. О. Олексій Миколайович Бекетов. К., 1949;
- Полютін В. Архітектор, художник, будівельник // Прапор. 1960. № 3;
- Игнаткин И. А., Килессо С. К., Ясиевич В. Е. К 100-летию со дня рождения А. Н. Бекетова // СиА. 1962. № 4;
- Академик архитектуры Алексей Николаевич Бекетов: Библиогр. указ. к 125-летию со дня рожд. Х., 1987;
- Розвадовский Л. Е. Академик А. Н. Бекетов // Ватерпас. 1997. № 3;
- Лейбфрейд А. Ю. Особняки А. Н. Бекетова в Харькове // Особняк. 1998. № 1(7); Болышева Е. В. Каталог объединенных сведений о документах академика архитектуры А. Н. Бекетова. Х., 2002.
Завантажити статтю
Людина 
