Беклемішев Володимир Олександрович

БЕКЛЕМІ́ШЕВ Володимир Олександрович (03(15). 08. 1861, Катеринослав. губ. — січень 1920, м. Новоржев, нині Псков. обл., РФ) — скульптор. Чоловік К. Гвозданович. Клас. художник 1-го ступеня (1887). Закін. рисув. школу М. Раєвської-Іванової в Харкові. Навч. у С.-Петербур. АМ (1878–87; викл. М. Лаверецький). Отримав 3 малі та велику срібні медалі (1883–85), малу (1886) і велику (1887) золоті медалі. Викладав у С.-Петербур. рисув. школі Товариства заохочення художників (1887) та в С.-Петербур. АМ (від 1888, від 1892 — академік, 1894–1918 — проф., 1900–02 та 1906–11 — ректор). Брав участь в організації виставки худож. творів Т. Шевченка в С.-Петербур. АМ (1911), був чл. Товариства ім. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Пд. Росії, чл. журі та учасником конкурсу 1909–13 на проект пам’ятника Т. Шевченкові у Києві. Творчість Б. розвивалася під впливом реалізму передвижників, деяким його творам властиві риси академізму. Автор портрета Т. Шевченка (1898) та погруддя поета (1899), встановленого в садибі Алчевських у Харкові; пам’ятників О. Грибоєдову (Тегеран), С. Боткіну (1908), А. Куїнджі (1914, співавт.; обидва — С.-Петербург). Твори зберігаються в Київ. держ. музеї Т. Шевченка, Дніпроп. ХМ, Київ. музеї рос. мистецтва. Найвідоміша робота Б. — «Селянська любов» (бронза). Персон. виставка — 1922 у Петрограді.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю