Белей Любомир Омелянович
Визначення і загальна характеристика
БЕЛЕ́Й Любомир Омелянович (18. 03. 1962, смт Войнилів Калуського р-ну Івано-Франківської обл. — 12. 05. 2018, Ужгород) — мовознавець. Доктор філологічних наук (1997), професор (2002). Закінчив Ужгородський університет (1983), де від 1986 й працював: від 2000 — професор кафедри української мови, водночас 2005–07 — проректор з навчально-виховної роботи. Напрями наукової діяльності: українська та слов’янська ономастика, історія української літературної мови, мова та культура української діаспори. Переклав (у співавторстві) з чеської працю Ф. Тіхого «Розвиток літературної мови на Підкарпатській Русі» (Уж., 1996).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Короткий граматичний старослов’янський словник. Уж., 1990; Ім’я для дитини в українській родині. Уж., 1993; Функціонально-стилістичні можливості української літературно-художньої антропонімії 19–20 ст. Уж., 1995; Старослов’янсько-український словник. Л., 2001 (співавтор); Нова українська літературно-художня антропонімія. Проблеми теорії. Історія. Уж., 2002; Мовна політика і мовне планування. Енциклопедичний словник.К., 2024 (співукладач).
Завантажити статтю
Людина 
