Бен-Цві Іцхак

БЕН-ЦВІ Іцхак (; справж. — Шімшелевич Іцхак, ; 24. 11. 1884, Полтава — 23. 04. 1963, Єрусалим) — єврейський політичний діяч. Президент Ізраїлю (1952–63). Один із засн. у Росії євр. с.-д. партії Поалей Ціон (Працівники Сіону — громад.-політ. рух, що поєднував політ. сіонізм із соціаліст. ідеологією), співпрацював із Б. Бороховим над створенням її програми (1905). Переїхавши до Палестини, брав участь у створенні організації захисту євр. с.-г. колоній «Га-Шомер» («Страж», 1908). 1909 заснував у Єрусалимі першу Євр. вищу школу. 1915 виїхав до США, де разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував сіоніст. молодіжну організацію «Ге-Халуц» («Піонер») та Євр. легіон для боротьби проти турків і німців у Палестині під час 1-ї світової війни. 1918 повернувся до Палестини, де ввійшов до складу секретаріату створ. 1920 за його участі Гістадруту (Всезаг. федерація працівників). 1929 Б.-Ц. разом із Д. Бен-Ґуріоном заснував партію Мапай (Робітнича партія), що стала пров. політ. силою в країні. 1931 очолив Євр. нац. раду, яка представляла 90 % євр. общини під час британ. домінування в Палестині. 1948 після проголошення незалежності Ізраїлю Б.-Ц. обраний до кнесету (парламенту). Того ж року він заснував і очолював до 1960 Інститут дослідж. євр. общин Серед. Сходу (нині Інститут Бен-Цві, філіал Євр. університету в Єрусалимі). Наукові праці Б.-Ц. присвячені гол. чином сх. євр. общинам та різним євр. сектам (самаритяни, караїми, саббатіанці). Автор праць з історії євреїв «» («Розсіяні [народи] Ізраїлю», Тель-Авів, 1953; англ. перекл. «The Exiled and the Redeemed» — «Заслання та повернення», Лондон, 1958; Філадельфія, 1962); («Палестина та її єврейське населення під час Османської влади», Єрусалим, 1955).

Завантажити статтю