Банкнота
БАНКНО́ТА (англ. bank-note, нім. Banknote) — різновид паперових грошей, які випускають в обіг емісійні банки. Ін. назва — купюра. Регулярна емісія Б. почалася тоді, коли в обмін на векселі комерсантів банкіри стали видавати позички своїми векселями — банк. білетами. Б. виконували функцію засобу платежу у сфері оптового товарообміну; роздріб. товарообмін обслуговувався монет. грошима. При цьому Б. міг емітувати будь-який банк. Б., емісію яких регламентувала держава, з’явилися в Англії (1694 засн. Банк Англії, 1833 його білети стали нац. грошима), у Франції (1800–03), Нідерландах (1814– 30), Пруcсії (1846). Поступово Б. залучають у роздріб. товарообіг. Класичні Б. випускали під забезпечення комерц. векселями й золотом, що робило їх розмінними на золото й надавало високої стійкості та надійності. Сучасні Б. після скасування золотого стандарту перестали розмінювати на золото. Зв’язок їх із класич. Б. виявляється тільки в тому, що їх випускають на кредит. основі. У сучас. економіці Б. забезпечують переважно резервами іноз. валюти, держ. цін. паперами, частково комерц. векселями, а також активами країн у МВФ.
Укр. Б. прикрашені портретами видат. діячів: князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, Б. Хмельницького, І. Мазепи, М. Грушевського, І. Франка, Т. Шевченка, Лесі Українки. Зразком для гривень стали нім. марки. 1992 в Канаді та Великій Британії було розміщене держ. замовлення на друкування Б. номіналом в 1, 2, 5, 10 і 20 гривень (в обіг потрапили не відразу). В Україні була гіперінфляція, і змінювати тимчас. купон на постійну гривню не було сенсу. 1994 в Києві додруковані Б. номіналом 1, 50 і 100 гривень, виконані в новому стилі, але без метал. стрічки, портрет. водяного знака, низки ін. сучас. захис. елементів. У серпні 1996 уряд вирішив, що ситуація дозріла для введення повноцін. нац. валюти. Курс купона стабілізувався, що обіцяло певні перспективи гривні, яка йшла йому на зміну. Гривневі Б. почали вводити в обіг у тому ж порядку, в якому вони потрапляли у сховище: першими 2 вересня 1996 були випущені в обіг «старі» (1, 2, 5, 10, 20 гривень) і «напівнові» (1, 50, 100 гривень) купюри; 1 вересня 1997 — нові Б. вартістю 1, 2, 5, 10 і 20 гривень. За дизайном і кольор. гамою вони відрізняються від рівноцін. купюр поперед. серії, краще захищені від підроблення. Проте раніше випущені Б. залишаються в обігу на рівних правах із новими. Вилучення старих гривень відбувається поступово, в міру зносу.
Рекомендована література
- Гнатишак М. Державні гроші України 1917–1920 років. Клівленд; Огайо, 1973;
- Проблеми впровадження національної валюти в країнах Центральної та Східної Європи — практичні аспекти. К., 1992;
- Гальчинський А. Теорія грошей. К., 2001;
- Костіна Н. І. Гроші та грошова політика. К., 2001.