Барбаросса план
«БАРБАРО́ССА ПЛАН» — умовна назва плану агресивної війни нацистської Німеччини проти СРСР. Остаточно затверджений 18 грудня 1940. Назва плану походить від імені німецького імператора Фрідріха І Барбаросси. Планом передбачалося завдати поразки Радянського Союзу в швидкоплинній військовій кампанії. В основу плану покладено ідею розколу головних сил радянської армії та знищення її роз’єднаних частин. Група армій «Північ» мала завдати удару в напрямку Псков — Ленінград (нині С.-Петербург); група армій «Центр» — у напрямку Мінськ — Смоленськ — Москва; група армій «Південь» — у напрямку Київ — Донбас. Політичні завдання полягали в цілковитій ліквідації СРСР, перетворенні корінного населення на рабів, винищенні й виселенні значної частини населення та заміні його німецькими колоністами. Україна мала перетворитися на аграрну колонію, яка б забезпечувала продуктами харчування й сировиною країну-окупанта. Для цього тут передбачалося встановити жорстокий окупаційний режим. Всього для нападу на СРСР було зосереджено понад 5,5 млн вояків, 3712 танків, 4950 бойових літаків, 47 460 польових гармат і мінометів та іншу військову техніку. Незважаючи на початкові успіхи гітлерівських військ, реалізація плану виявилася неможливою через авантюристські розрахунки, покладені в його основу, а також помилкове уявлення про слабкість Радянського Союзу та його збройні сили.
Рекомендована література
- Дашичев В. И. Банкротство стратегии германского фашизма: Истор. очерки, документы и материалы. Т. 2. Москва, 1973;
- Коваль В. С. «Барбаросса»: Истоки и история величайшего преступления империализма. К., 1982.