Басараб Ольга
БАСАРА́Б Ольга (Левицька; 24. 07. 1889, с. Підгороддя, нині Рогатин. р-ну Івано-Фр. обл. — 13. 02. 1924, Львів) — громадсько-культурна діячка. Навч. у нім. нар. школі у Вайсваллері (Сілезія) при Інституті для укр. дівчат, закін. ліцей у Перемишлі (1909), однорічні торг. курси у Відні. Познайомилася з Д. Донцовим, О. Грицаем. Працювала в Бориславі (1910–11), в Укр. банку у Львові. Під час 1-ї світової війни разом з чоловіком була на італ. фронті, згодом повернулася до Відня. Вела доброчинну й освітню діяльність у комітетах допомоги пораненим та цивіл. населенню. Організовувала укр. військ. з’єднання з вояків демобілізов. австрій. армії. Член упр. філії Союзу українок у Львові (1924), засн. перших дівочих дружин «Пласту». Була чл. першої жін. чоти УСС. За часів УНР — секр. укр. посольства у Фінляндії. Відвідала Швецію, Норвегію, встановила контакти з художником Майданюком, цікавилася скандинав. літ-рами. 1918 повернулася до Відня, працювала службовцем в уряді Є. Петрушевича, чл. УВО. 1923 повернулася до Галичини, де розгорнула підпіл. діяльність. 9 лютого 1924 заарешт. польс. поліцією за належність до УВО, замучена в тюрмі. Смерть Б., самопосвята ідеалам нац. відродження вплинули на патріот. виховання молоді. Б. присвяч. твори О. Грицая, В. Янева, Л. Храпливої, О. Лятуринської та ін. На могилі Б. встановлено пам’ятник. Багато жін. укр. організацій і т-в на еміграції обрали її за свою патронку. Першими це зробили відділи Організації українок Канади.
Рекомендована література
- Луговий О. Визначне жіноцтво України: Істор. життєписи у 4-х частинах. Торонто, 1942;
- На службі рідного народу: Ювілей. зб. Організації українок Канади ім. Ольги Басараб у 25-річчя від заснування (1930–1955). Вінніпеґ, 1955;
- Незабутня Ольга Басараб. Вибране. Вінніпег, 1976;
- Боднарук І. На вівтар волі // УС. 1999, 5 черв.
Завантажити статтю
Людина 
