Білогірськ

БІЛОГІ́РСЬК (до 1944 — Карасубазар) — місто АР Крим, райцентр. Знаходиться у долині р. Біюк-Карасу (притока Салгиру), за 42 км на Зх. від Сімферополя. Площа 6,7 км². Насел. 18 790 осіб (2001, складає 120,2 % до 1989), з яких: росіяни — 37 %, українці — 28 %, крим. татари — 24,5 % та ін. Автостанція. Має автобусне сполучення з усіма містами АР Крим. Назва Б. походить від Білої скелі (г. Ак-Кая). Тер. сучас. Б. була заселена ще з часів палеоліту. Перша писемна згадка про Карасубазар (у перекл. з татар. — ринок на Чорній річці) як важливий пункт на караван. шляху датується 13 ст. У Криму був гол. містом окремого каймаканства. У 15 ст. став значним містом, наприкінці 16 ст. за кількістю насел. випереджав усі міста п-ова. 1675 на Карасубазар здійснив похід загін запороз. козаків на чолі з кошовим отаманом Сірком і визволив тисячу полонених. 1736, після того як рос. фельдмаршал Б. Мініх захопив і спалив ханську столицю Бахчисарай, крим. хан Фета-Ґірей переніс столицю в Карасубазар, а 1737 місто було зайняте рос. військами під проводом генерала Дугласа. 1777 рос. загін під командуванням О. Суворова в околицях Карасубазара мав військ. сутичку з турец.-татар. військами. 1784 місто було центром гол. упр. завойованого краю. З давніх часів це було багатонаціональне місто, до 70-х рр. 18 ст. значну частину його насел. становили вірмени; був одним з осередків створення вірмен. рукописів. У серед. 80-х рр. 18 ст. у місті проживало 3200 крим. татар. 1906–08 видавалася г. «Ватан хадымы» («Слуга вітчизни»). Від 1921 — райцентр. 1944 крим. насел. було депортоване. Наприкінці 60-х — на поч. 70-х рр. 20 ст. перші кримськотатар. сім’ї почали повертатися з місць депортації у Б. та Білогір. р-н. Нині у Б. функціонують підприємства: Білогір. винороб. завод, ВАТ «Білогір. завод буд. матеріалів», колект. підприємство «Білогір. кар’єроуправління» та ін. Є 2 водосховища. У місті — 4 заг.-осв. шк., 2 дитсадки, 2 лікув. установи, поліклініка, Будинок культури, 2 б-ки, муз. та дит. спорт. школи, 2 спортклуби, стадіон. Є краєзнавчий музей, готель, відділ. 2-х банків. У Б. — 4 реліг. заклади, зокрема 2 мусульманські. У Б. діють регіон. відділ. Меджлісу кримськотатар. народу, Організації кримськотатар. нац. руху, Ліги кримськотатар. жінок та ін., відкрито Крим. нац. школу, культур. центр «Боразан». Пам’ятка архітектури — залишки караван-сараю Таш-хана, зведеного у 15 ст. Археол. пам’ятки — 4 стоянки первісної людини мустьєр. епохи: Ак-Кая ІІІ, Заскельна ІІІ, V, VI. Встановлено пам’ятник уродженцю Б., кримськотатар. поетові, тюркологу Б. Чобан-заде (відкрито бібліотеку його імені); пам’ятник воїнам і партизанам, які загинули під час 2-ї світової війни, меморіал на честь тричі Героя Соц. Праці фізика К. Щолкіна, пам’ятник Герою Рад. Союзу О. Мірошниченку, воїнам-афганцям; пам’ятник генералісимусу О. Суворову. У Б. народилися поет Амеді Гірайбай, письменники А. Ільяс Шейхзаде (Алманли), Джеміль Сейдамет, адмірал Л. Серебряков, Герой Радянського Союзу О. Мірошниченко. Тут проживав вірм. композитор О. Спендіаров.

Розмір шрифту

Білогірськ

Рекомендована література

Інформація про статтю