Бакай Олександр Степанович

Визначення і загальна характеристика

БАКА́Й Олександр Степанович (16. 09. 1938, Харків — 09. 08. 2025, там само) — фізик-теоретик. Брат Станіслава, син Степана Бакаїв. Доктор фізико-математичних наук (1972), професор (1987), академік НАНУ (2009). Державна премія України в галузі науки і техніки (1992). Премія ім. О. Лейпунського НАНУ (2007). Закінчив Харківський університет (1961). Відтоді працював у Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником, від 1976 — завідувач лабораторії теоретичної фізики, від 1981 — завідувач відділу теоретичної фізики; одночасно професор Харківського (1977–99) та Бєлгородського (1994–98) університетів. Зробив вагомий внесок у формування сучасних уявлень про аморфний стан твердих тіл та переохолоджених рідин. Сформулював полікластерну модель аморфних твердих тіл та дослідив фізичні властивості полікластерів. Побудував структурно-фазові діаграми бінарних сплавів, що перебувають в умовах реакторного опромінювання. Розвинув теорію нелінійних багатохвильових явищ у таких суцільних середовищах, як плазма, іоносферна плазма, тверде тіло; побудував теорію поміркованої турбулентності в плазмі. Встановив зв’язок адіабатичних інваріантів з інваріантами Пуанкаре–Картана, довів, що ентропія стохастичної динамічної системи є адіабатичним інваріантом. Автор публікацій з історії фізики.

Завантажити статтю