Аполлінер Ґійом
АПОЛЛІНЕ́Р Ґійом (Apollіnaire Guillaume; справж. — Костровицький Аполлінарій; 26. 08. 1880, Рим — 09. 11. 1918, Париж) — французький поет, поляк із походження. Освіту здобував у коледжах Монако і Канн. Від 1899 жив у Парижі. Під час 1-ї світової війни пішов добровольцем на фронт, був тяжко поранений. Осн. поет. зб. А. — «Alcoolf» («Алкоголі», 1913) і «Calligrammes» («Каліграми», 1918; обидві — Париж). Творчість А. починалася на зламі століть у річищі неоромантич. поезії (цикл «Рейнські вірші» та ін.). Нового авангардист. спрямування вона набуває у серед. 90-х рр. після зближення з П. Пікассо і кубізмом. Спершу це спроби перенесення в поезію техніки кубізму, з якої постав симультанеїзм, розгортання в одній площі віддалених у часі й просторі, каузально не пов’язаних мотивів і образів. Поет. новаторство А. полягало передусім у зверненні до реального, предметно-чуттєвого як самодостат. і до вираження його «прямим словом» без символіч. проекцій і риторич. шат. Поет. образ виростав із самих життєвих феноменів, їхнього спонтан. плину та присутності в світі. Звідси — техніка поетич. монтажу, до якої широко вдавався А. Писав також прозу, але тільки окремі його повісті й оповідання мають значну художню вартість. Створив переспів «Відповідь запорожців турецькому султанові» за відомою пам’яткою давньої укр. літ-ри, яка, очевидно, була відома в родині Костровицьких. Творчість А. мала гучний резонанс в європ. поезії і вплив на багатьох поетів, зокрема українських (М. Семенко, В. Поліщук, П. Тичина та ін.). Спроби перекладу творів А. в Україні починаються від 20-х рр. 20 ст.; масштабно, з високим рівнем адекватності відтворив її М. Лукаш — зб. «Поезії». (К., 1984). Окрім того, укр. переклади А. вміщено у збірках «Сузір’я французької поезії» (К., 1978, т. 2) та «Світовий сонет». (К., 1983).
Рекомендована література
- N. I. Balachov. Apollinaire et les Zaporogues // Europe. 1966, Nov.– Dec. № 451–452;
- Лукаш М. Від Бокаччо до Аполлінера. К., 1979;
- Наливайко Д. Шляхами оновлення поезії // Аполлінер Г. Поезії. К., 1984;
- Гординський С. Колір і ритми. К., 1997;
- Астаф’єв О. Зблизька і на відстані. Ніжин, 1999.
Завантажити статтю
Людина 
