Комсомольське
КОМСОМО́ЛЬСЬКЕ (до 1949 — Каракуббуд) — місто Старобешівського району Донецької області. Знаходиться на р. Кальміус (бас. Азовського моря), за 50 км від обл. центру (автошляхами) та за 16 км від райцентру. Площа 11,9 км2. Насел. 12 813 осіб (2001, складає 90,8 % до 1989), переважно українці. Залізнична ст. Каракуба. Засн. 1933 у зв’язку з будівництвом копалень для видобутку вапняку відкритим способом. Водночас здійснювалося спорудження залізниці до ст. Кутейникове. Перші відомості про те, що в долині Кальміусу, побл. с. Каракуби (нині Роздольне), знайдено «гірський вапняк», опубліковано 1833 геологом І. Іваницьким. Подальше вивчення корис. копалин геологами Н. Лебедєвим, С. Кумпаном, К. Лисициним, Л. Лутугіним та ін. (їхні праці надруковано 1909) показало, що тут є значні родовища флюс. вапняку — сировини, яку використовують у металургії. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. зазнали сталін. репресій. 1933–34 отримано перші 100 тис. т вапняку. 1939 розпочато будівництво дробильно-збагачув. ф-ки та механіз. кар’єру. Видобуток вапняку на 6-ти рудниках у той час становив 1,6 млн т. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На околиці с-ща Чкаловське (нині р-н К.) гітлерівці створили табір для військовополонених. У ньому вбито бл. 6,6 тис. осіб. Після війни там встановлено пам’ятник. На фронтах 2-ї світової війни воювало 783 жит., з них 182 загинули. Від 1956 — місто рай. підпорядкування. 1939 тут мешкало бл. 5,5 тис., 1959 — 15,4 тис., 1979 — 14,7 тис., 1989 — 14,1 тис., 1998 — 13,3 тис. осіб. Нині гол. підприємство — Комсомольське рудоуправління. У К. — 3 заг.-осв. школи, 4 дитсадки, ПТУ, індустр. технікум; Палац культури, муз. школа, б-ка; лікарня, дит. санаторій; спорткомплекс; відділ. 6-ти банків. Діють реліг. громади УПЦ МП, свідків Єгови, євангелістів християн-баптистів, християн віри євангельської. З містом пов’язані життя та праця Героїв Рад. Союзу В. Цися та Д. Щецури. Серед видат. уродженців — чемпіон України з паверліфтингу, рекордсмен Книги рекордів Ґіннесса Д. Халаджі.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
