Андріанова-Гордієнко Надія Миколаївна
АНДРІА́НОВА-ГОРДІЄ́НКО Надія Миколаївна (15. 12. 1921, м. Васильків, нині Київ. обл. — 27. 03. 1998, Київ) — перекладач, прозаїк, критик. Член СПУ (1957). Премія Міжнар. літ. конкурсу в м. Вітторія (Італія, 1986). Закін. Київський університет (1945), трирічні курси іноз. мов (1950). Літпрацівник у г. «Рад. селянин» (1945–46), ред. Держлітвидаву України (нині видавництво «Дніпро»; 1946–62). Перекладала з рос., нім., англ., болгар., франц. та есперанто (твори В. Вересаєва, В. Короленка, О. Герцена, О. Купріна, О. Островського, К. Федіна, В. Шрайєра, М. Ґреґора, Г. Келлера, В. Єрошенка, Б. Апіца, А. Барбюса, братів Ґрімм, А. Доде, В. Гюґо, К. Компаня, Т. Драйзера, М. Метерлінка, Г. Мільднера, Ґі де Мопассана, Л. Ренна, Б. Брехта, А. Франса, С. Цвейґа та ін.); крит. статті й рецензії в період. пресі. Була актив. пропагандистом мови есперанто, створила й очолила (1968–73) Есперанто-комісію при Т-ві дружби і культур. зв’язків із зарубіж. країнами, редагувала бюлетень цієї комісії «Tra la Soveta Ukrainio» («По Радянській Україні»). Переклала на мову есперанто окремі твори Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Рильського, О. Гончара, І. Драча, Є. Гуцала.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Шляхи розвитку українського театру. К., 1960; Іван Кочерга. К., 1963; Василь із Яблунева [В. І. Атаманюк] // Вітчизна. 1973. № 5; Запалив я в серці вогонь. К., 1973; Бурштиновий берег. К., 1979; Есперанто // Всесвіт. 1987. № 12; Дмитро Мілютенко. К., 1990.