Андрієвський Опанас Михайлович

АНДРІЄ́ВСЬКИЙ Опанас Михайлович (1878, Уманського пов. Київської губ. — 16. 05. 1955, Шпітталь-ан-дер-Драу, Австрія) — громадсько-політичний діяч, учений-правник, адвокат. Від 1917 член Української партії самостійників-соціалістів (УПСС). Після закінчення Юридичного ліцею у м. Ярославль (1906) займався адвокатською практикою у Києві, був мировим суддею. Брав активну участь у створенні (серпень 1918) і діяльності Українського національного союзу, в організації протигетьманського повстання. Від 14 листопада 1918 — член Директорії УНР. Наприкінці квітня 1919 разом із керівництвом УПСС підтримав спробу державного перевороту, яку очолив отаман В. Оскілко. Після ліквідації заколоту вийшов зі складу Директорії (4 травня 1919). Емігрував до Чехо-Словаччини, де працював професором цивільного права УВУ в Празі (1924–37), продовжував громадсько-політичну діяльність як член Всеукраїнської національної ради, Українського центрального комітету та ін. Від кін. 30-х рр. жив у Австрії.

Завантажити статтю