Комунікація

КОМУНІКА́ЦІЯ (від лат. communico — спілкуюся з кимось; повідомлення, зв’я­зок) — термін, що окреслює люд­ську взаємодію у світі. У сучасній філософії К. використовують як ознаку конструктивної взаємодії особистостей, націй та етносів, що розгортається на основі взаємної толерантності й порозуміння. Поняття «комунікація» широко використано у філософії К. Ясперса; а також у нім. практичній філософії (К.-О. Апель, Ф. Больнов, Ю. Габермас), яку назвали «комунікативною». Зовнішня, маніпулятивна К. призводить до переживання внутрішньої, екзистенційної самотності. Вихід за межі такої внутрішньої самотності можливий ли­­ше у внутрішній К., що торкається глибинних смисложиттєвих орієнтацій і має вільний характер. Це насамперед К. із собою як акт самопізнання та самовідтворен­ня, процес діалогу з власним «Я». Але внутрішня К. є також К. з «Іншим», що постає не як об’єкт («Воно»), а як суб’єкт («Ти»). Внутрішня К. розгортається як єдність духовної та душевної К. і може бути названа особистісна К., у якій виявляється краса вчинків та відносин між людьми. Із позицій сучасної філософії екзистенції, зокрема метаантропології, К. по-різному проявляєть­ся в буденному, граничному й метаграничному вимірах людського буття — вона може бути зумовлена як волею до самозбереження та продовження роду, так і волею до вла­ди, пізнання, творчості, любові, свободи й толерантності.

У 20 ст. дедалі більше розвивається масова К. — систематичне роз­повсюдження інформації серед великої кількості людей за допомогою ЗМІ, аудіо- та відеозапису, комп’ютерних мереж тощо. Масова К. є необхідною умовою іс­­нування культури масової. Соціальними передумовами масової К. стало суспільство масового споживання з такими його рисами, як індустріалізація, урбанізація, стандартизація виробництва та способів життя. Технічною передумовою ма­­сової К. стало створення у 1-й пол. 20 ст. технічних пристроїв, які реалізували можливість швидкої передачі інформації для величезної аудиторії, розпорошеної у просторі.

За допомогою масової К. відбувається поширення важливих інформаційних повідомлень, що зумовлює єдність регіону, нації, людства. Проте сама наявність масової К. породжує три фундаментальні соціальні та екзистенційні проб­леми.

1. Масову К. можуть використовувати для тиску на свідомість, підсвідомість, маніпуля­цій людьми (напр., використання економічної і політичної реклами сприяє зомбуванню великих мас людей).
2. Орієнтація на масового споживача інформації призводить до спроб стандартизації та спро­щення внутрішнього світу людини.
3. Доступність і «серійність» інформаційних потоків у мережах масової К. породжують «інформаційну наркоманію» — внутрішній стан людини, коли продукція ма­­сової К. стає важливішою за події власного життя (перегляд телесеріалів тощо).

Масова К. стає стіною між особистостями і фор­­мою руйнації екзистенційного спілку­вання, що зумовлює наростання внутрішньої самотності та відчуження. На межі 20–21 ст. масова К. все більше відбувається в межах Інтернету; на поч. 21 ст. концентрується у соцмережах, що породжує нові глибинні екзистенц.-психологічні проблеми — масовий нарцисизм та втечу від реального світу у віртуальне спілкування.

Завантажити статтю