Асоціація незалежних українських мистців
АСОЦІА́ЦІЯ НЕЗАЛЕ́ЖНИХ УКРАЇ́НСЬКИХ МИСТЦІ́В (АНУМ) — українська громадська мистецька організація, що діяла у Львові в 1931–39. Створ. з ініціативи львів. митців П. Ковжуна, Я. Музики, М. Осінчука, С. Гординського. За ідейно-мист. платформою АНУМ була близька до Асоціації революційного мистецтва України (1925–32) та Об’єднання сучасних митців України (1927–32). До складу АНУМ входили: керівники — М. Осінчук, П. Ковжун (секр.), Я. Музика, члени — М. Бутович, С. Гординський, М. Глущенко, М. Андрієнко-Нечитайло, Л. Гец, Р. Сельський, М. Сельська (Райх), Ф. Ємець, М. Дольницька, мистецтвознавці М. Драган та В. Січинський. У програмі АНУМ (остаточно прийнята у 1932) зазначалося, що Асоц. ставила перед собою завдання консолідації і морал. підтримки укр. митців, «розсіяних у різних куточках Європи» і близьких «духові часу», а осн. метою — художнє виховання суспільства й активізацію його зацікавлення мистецтвом. Назва АНУМ (авторство приписується П. Ковжуну) означала, насамперед, незалежність від напрямів творчості окремих митців, а також від будь-яких ін. офіц. напрямів розвитку мистецтва. Кошти Асоц. складали добровіл. член. внески. Одним з важл. засобів реалізації програми ідеологи АНУМ вважали активну організацію виставок, яких у роки існування Асоц. відбулося 11, зокрема персон. виставки творів О. Кульчицької (1933), Л. Геца (1934), М. Глущенка (1935), О. Грищенка (1937), В. Ласовського (1939). Перша виставка, на якій експонувалося 116 творів 43 авторів, відбулася в залах Нац. Музею у Львові. Були представлені твори львів. митців П. Ковжуна, Я. Музики, О. Новаківського, його учнів — М. Мороза, Р. Чорнія, Г. Смольського, С. Луцика та ін.; укр. митців т. зв. паризької групи — М. Андрієнка-Нечитайла, М. Бутовича, М. Глущенка, М. Кричевського, В. Перебийноса, В. Хмелюка, С. Зарицької, О. Грищенка; багатьох відомих зх.-європ. художників, зокрема, рисунки і підписні гравюри П. Пікассо, Р. Дюфі, Ф. Леже, М. Шаґала, А. Модільяні та ін.; живописні полотна французів Ш. Блана, М. Бріаншона, Ж. Женена, італійців Д. Северіні, М. Тоцці, бельгійців К. Пуїсана, К. Лембоша, швейцарця А. Олі, англійки Л. Тернер та ін. У наступ. виставках АНУМ активно залучала до експонування творів укр. художників із Зх. Європи, що мало особливе значення після ліквідації у СРСР в 1932–33 всіх громад. мист. об’єднань. Другим важл. напрямком діяльності АНУМ стала підготовка україномов. мист. видань. Так, до кожної виставки було видано спец. каталог. Упродовж 1932–34 вийшли у світ 7 монографій — про творчість М. Глущенка (автори П. Ковжун і С. Гординський), О. Грищенка, Л. Геца (П. Ковжун), О. Кульчицької (М. Голубець), М. Андрієнка-Нечитайла (В. Січинський), О. Сахновської (С. Сильванський), колект. праця «Екслібрис» (Львів, 1932, за ред. П. Ковжуна). 1932–36 вийшли 5 номерів мист. журналу АНУМ «Мистецтво» (редколегія — П. Ковжун, Я. Музика, М. Осінчук), на сторінках якого надруковано матеріали про відомих світ. митців, укр. художників Галичини, Західної Європи, СРСР, статті про стан реставрац. і музей. справи, окремі студії з теорії та історії мистецтва, огляди літ-ри, мист. хроніку тощо. АНУМ відіграла помітну роль у розвитку демократ. напряму укр. мистецтва 1-ї пол. 20 ст. Її діяльність, особливо у 1933–39, активно сприяла консолідації нац. мист. сил і фахово пропагувала творчість талановитих вітчизн. митців. АНУМ ліквідовано з приходом рад. влади на зх.-укр. землі у 1939.
Рекомендована література
- Четверта виставка АНУМ // Назустріч. 1934. № 1;
- АНУМ підготовляється до виступу // Там само. 1934. № 23;
- Федорович-Малицька І. IV виставка Асоціяції Незалежних Українських митців // Вістник. 1934. Т. 2, кн. 2;
- Гординський С. Кілька слів про АНУМ // Назустріч. 1935. № 19;
- Восьма виставка АНУМ: Митці — другові митців // Там само. 1936. № 22;
- Луцик С. З виставки АНУМ // Вістник. 1937. Т. 1, кн. 1;
- Виставка митців-самоуків // Назустріч. 1938. № 10;
- Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мист. культури Львова 20 ст. Л., 1995;
- Олійник-Рахманний Р. Літературно-ідеологічні напрямки в Західній Україні (1919– 1939). К., 1999.
Завантажити статтю
