Археологічні карти

АРХЕОЛОГІ́ЧНІ КА́РТИ  — наукові зведення археологічних пам’яток різного часу, на певних територіях, пам’яток окремих археологічних культур, історичних періодів, типів матеріальних пам’яток. Основою таких карт є опис та відповідна систематизація конкрет. пам’яток (стоянок, поселень, городищ, могильників, скарбів та ін.). Як правило, археол. пам’ятки наносяться на картогр. основу відповідними умов. позначеннями. Картографування є важл. методом археол. досліджень. А. к. дають уявлення про просторове поширення окремих культур, пам’яток, категорій знахідок, торг. шляхів. До цього часу залишається важливою складена В. Антоновичем «Археологическая карта Киевской губернии» (Москва, 1895). На 11-му Археол. з’їзді представлена його ж «Археологическая карта Волынской губернии» (Москва, 1900), та Ю. Сецинського — «Археологическая карта Подольской губернии» (Москва, 1901); на 12-му Археол. з’їзді у Харкові Д. Багалій подав «Археологическую карту Харьковской губернии» (Москва, 1905). У 1970–80-х рр. Укр. товариство охорони пам’яток історії та культури видало в Києві серію довідників, систематизованих по областях України, карт археол. пам’яток різних періодів, напр., Шендрик Н. І. «Довідник з археології України. Київська область» (К., 1977), Ратнер І. Д. «Довідник з археології України. Херсонська область» (К., 1984) та ін.

Завантажити статтю