Компанієць Олександр Соломонович
КОМПАНІ́ЄЦЬ Олександр Соломонович (22. 12. 1913(04. 01. 1914), м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ — 19. 08. 1974, м. Клайпеда, Литва, похов. у Москві) — фізик. Син С. Компанійця. Доктор фізико-математичних наук (1943), професор (1945). Закін. Харків. мех.-маш.-буд. інститут (1934). Учень Л. Ландау. Працював 1936–38 у Дніпроп. університеті; від 1946 — зав. теор. відділу Інституту хім. фізики АН СРСР (Москва); за сумісн. від 1948 — професор кафедри теор. фізики Моск. інж.-фіз. інституту. Зробив вагомий внесок у розвиток ядер. та атом. фізики, фізики твердого тіла, плазми, горіння й вибуху. Розробив теорію циркуляц. центрифуги для розділення ізотопів урану; запропонував рівняння для вимірювання спектра випромінювання при розсіянні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Теоретическая физика: Учеб. Москва, 1955; Теория детонации. Москва, 1955 (співавт.); Об установлении теплового равновесия между квантами и электронами // ЖЭТФ. 1956. № 31; Курс теоретической физики: Учеб. пособ. в 2 т. Москва, 1974–75.
Завантажити статтю
Людина 
