Компанієць Соломон Маркович
КОМПАНІ́ЄЦЬ Соломон Маркович (25. 12. 1872(06. 01. 1873), м. Кременчук, нині Полтав. обл. — 24. 05. 1941, Харків) — лікар-отоларинголог. Батько О. Компанійця. Доктор медицини (1912), професор (1932). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1897), навч. у Військ.-мед. академії в С.-Петербурзі (1897–98). Удосконалював знання у Відні, Мюнхені, Берліні, Франкфурті-на-Майні. Від 1920 працював у Дніпроп. мед. інституті: від 1921 — професор кафедри хвороб вуха, горла й носа; 1930–41 — завідувач кафедри отоларингології Харків. мед. інституту та Укр. інституту удосконалення лікарів, водночас 1930–38 — зав. однойм. каф. Харків. стоматол. та психоневрол. інститутів; від 1938 — наук. кер. Укр. центр. НДІ хвороб вуха, горла та носа (Харків). Засн. і гол. ред. «Журнала ушных, носовых и горловых болезней» (1924–41). Вивчав фізіологію та патологію внутр. вуха, ембріогенез ЛОР-органів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Rhinitis sicca anterior при цинге // ВД. 1922. № 24–26; К вопросу о механизме возбуждения отолитового аппарата // Там само. 1928. № 23–24; Хвороби вуха, носа і горла: Підруч. К., 1938 (співавт.); Сифилис уха // Основы и достижения соврем. медицины. К., 1938. Т. 3; Болезни уха, горла и носа: В 3 т. К., 1941 (співавт.).
Рекомендована література
- Компаниец Соломон Маркович: Некролог // Журн. ушных, носовых и горловых болезней. 1941. Т. 18, кн. 3;
- Вчені Харківського державного медичного університету (1805–2005). Б. м. р..
Завантажити статтю
Людина 
.jpg)
