Лавочне

ЛА́ВОЧНЕ  — село Сколівського району Львів­ської області. Лавочнен. сільраді підпорядк. с. Тернавка. Знаходиться у межах Укр. Карпат, на р. Опір (притока Стрию, бас. Дністра), за 147 км від обл. центру, за 30 км від райцентру та за 9 км від смт Славське. Площа 2,64 км². За переписом 2001 насел. складало 1198 осіб, станом на 1 січня 2015 — 1292 особи (переважно українці). Залізнична станція на лінії Львів–Ужгород. На тер. села знайдені поховання бронз. доби. За нар. переказами, назва походить від числен. смерек. лавок-містків, які слугували як для того, щоб перебратися на ін. бік річки, так і для відпочинку. Вперше згадується у писем. джерелах 1591. Долиною Опора проходив торг. шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунай. низовину. 1594 село спалили татар. загони. Жит. бра­ли участь у опришків. русі. Після 1-го поділу Польщі 1772 Л. відійшло до Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1886 завер­шено будівництво залізниці Мукачеве–Свалява–Л., 1887 — Л.–Стрий. 1915 тут відбувалися запеклі бої УСС, австро-угор. і нім. військ з рос. військами. 1919–39 — знову у складі Польщі (у міжвоєнні роки побл. Л. проходив кордон з Чехо-Словаччиною), від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до 8 жовт­ня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1939–59 — у складі Дрогоб., від 1959 — Львів. обл. 1939–40 — райцентр. 1940–59 — село Слав., 1963–66 — Стрий., 1959–63 та від 1966 — Сколів. р-нів. Мешканці зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. у Л. і його околицях вели зброй­ну боротьбу загони ОУН–УПА. У 2-й пол. 1960-х рр. проживало 1239 осіб. Нині у селі — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок куль­тури, б-ка; амбулаторія. Діє реліг. громада УГКЦ. 2012 у селі від удару блискавки згоріла де­рев’яна церква Різдва Богородиці, яка була споруджена 1827.

Завантажити статтю