Корсунь-Шевченківський Державний історико-культурний заповідник
КО́РСУНЬ-ШЕВЧЕ́НКІВСЬКИЙ ДЕРЖА́ВНИЙ ІСТО́РИКО-КУЛЬТУ́РНИЙ ЗАПОВІ́ДНИК Засн. 1994 на базі комплексу пам’яток історії, культури та природи м. Корсунь-Шевченківський (Черкас. обл.), смт Стеблів, сіл Виграїв і Квітки (усі — Корсунь-Шевченків. р-ну). До його складу входять 15 окремих тер. заг. пл. 103 га, зокрема городище 11–13 ст., садиби князів Лопухіних-Демидових у м. Корсунь-Шевченківський, родин Левицьких і Головинських у смт Стеблів, місце остаточ. розгрому польс. війська під час Корсун. битви 1648 побл. с. Виграїв. Пам’ятками архітектури 18 — поч. 19 ст. є будівлі колиш. садиби князів Лопухіних-Демидових: палац, башта в’їзних воріт, 3-поверх. флігель, каретна, манеж, 2 православні каплички, швейцар. будинок. Структурні підрозділи: Корсунь-Шевченківської битви історії Музей, істор. музей, художня галерея, Корсунь-Шевченківський парк, Стеценка К. Меморіальний музей (с. Квітки), Нечуя-Левицького І. Літературно-меморіальний музей (смт Стеблів). Рішення про створення істор. музею ухвалено 1974, відкрито — 1981. У 6-ти залах представлено понад 2 тис. експонатів, що висвітлюють історію Корсунщини, зокрема речі кіммерійців, ранньослов’ян. прикраси, обладунки й зброя поляків, козаків, моск. стрільців, колекція різних вид. «Кобзаря» Т. Шевченка, побут. речі кін. 19 — поч. 20 ст. Художня галерея розпочала роботу 1977. У 14-ти залах виставлено бл. 500 творів живопису, скульптури й графіки, сучас. укр. образотвор. мистецтва (заг. кількість од. зберігання — понад 3 тис.). Це копії картин І. Сошенка, гравюри Д. Кунеги, твори В. Мусієнка, І. Гречухи, Б. Купневського, М. Прокопенка, І. Куща, Б. Федоренка, С. Дуплія та ін. Мемор. музей К. Стеценка (засн. 1959) розміщено у відтвореному приміщенні земської школи, де він навчався. Серед експонатів — особисті речі композитора та його сучасників, етногр. матеріали. Побл. музею встановлено пам’ятник К. Стеценку (скульптор Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко). Літ.-мемор. музей І. Нечуя-Левицького 1960–67 діяв на громад. засадах, 1968 отримав офіц. статус. Розташ. у відновленому будинку родини письменника (відтворено мемор. кімнату та його робочий кабінет). У фондах — бл. 3 тис. од. зберігання, зокрема особисті речі І. Нечуя-Левицького, роботи К. Кайдаш-Машківської, повне вид. творів А. Міцкевича польс. мовою. Побл. музею встановлено пам’ятник письменнику (скульптор Г. Кальченко, арх. А. Ігнащенко), неподалік — пам’ятник Нимидорі (героїня повісті «Микола Джеря»). На г. Спас знаходяться могили діда і батька І. Нечуя-Левицького. Загалом у фондах заповідника перебуває понад 50 тис. од. зберігання, у фондах наук. б-ки — бл. 16 тис. прим. Його співроб. здійснюють пам’яткоохоронну, н.-д., експозиц., науково-освітню, видавн. діяльність (від 1994 виходить «Корсунський часопис»). Директор — П. Степенькіна (від 1987).
Рекомендована література
- Садиба Лопухіних. Державний реєстр національного культурного надбання (пам’ятки містобудування і архітектури) // ПУ. 1999. № 2–3;
- Степенькіна П. Я. Корсунський палацово-парковий ансамбль // КіЖ. 2002, 11 верес.