Левчук Микола Антонович
ЛЕВЧУ́К Микола Антонович (25. 08. 1939, с. Володимирець, нині смт Рівнен. обл.) — архітектор. Нар. арх. України (2007). Дійсний член Укр. академії архітектури (1994). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1967). Відтоді працював в інституті «Молдіпробуд» (Кишинів); від 1971 — в інституті «Київпроект»: від 1978 — керівник архіт.-планув. майстерень № 1 і № 4, від 1990 — керівник персон. твор. архіт. майстерні «М. Левчук» НСАУ. Серед реаліз. проектів у Києві — розширення міжнар. сектору (1975) і митниця (1989) аеропорту «Бориспіль»; житл. масив Теремки-2 (1976), житл. і культурно-побут. забудова вул. Метрологічна (2008); готель «Турист» (1978), Респ. будинок нар. творчості (1979), адм. будинок (1985), центр. міська бібліотека (1988) у Лівобереж. центрі, житл. комплекс на 925 квартир з об’єктами обслуговування (1999), кафедрал. собор Воскресіння Господнього і резиденція Екзарха УГКЦ (2000) у р-ні Лівобереж. центру; магазин-оранжерея «Квіти України» (1980), «Неординарний» житл. будинок, Посольство Киргиз. Респ. (обидва — 1993) на вул. Артема; станція метро «Площа Льва Толстого» (1980), реконструкція кварталу в межах вул. Хрещатик, Б. Хмельницького, Пушкінська та бульвару Т. Шевченка (1997), житл. будинок на вул. Ямська, № 35 (2005), житл.-офіс. комплекс у провулку Новопечерський, № 5 (2006); база відпочинку для працівників Держ. митного комітету України у Кончі-Заспі (1999). Автор низки праць з питань теорії та практики архітектури.