Легоцький Тиводар
ЛЕГО́ЦЬКИЙ Тиводар (05. 10. 1830, с. Фунжіне, Австро-Угорщина, нині Хорватія — 25. 11. 1915, м. Мукачеве, нині Закарп. обл.) — правознавець, археолог, історик, організатор музейної справи. Закін. Кошиц. академію (нині Словаччина, 1851). Відтоді працював у суді. 1855 переїхав до Мукачевого. Склав іспити з адм. права і угор. цивіл. законів. 1865–96 — гол. прокурор Мукачів.-Чинадіїв. домінії графів Шенборнів. Від 1860 — чл. Угор. етногр. товариства, від 1867 — чл. правління Археол. комісії. Експонати з його археол. колекції представлено на 8-му Міжнар. археол. конгресі (Будапешт, 1876). У 1907 організував у Мукачевому музейне товариство, а у влас. будинку створив перший на Закарпатті музей історії та побуту краю. На основі археол. пам’яток довів розселення слов’ян у Тисо-Дунай. низовині ще у 3–5 ст. н. е. — до приходу сюди угорців. Досліджував важливі проблеми соц.-екон. розвитку Закарпаття, духов. культури закарпатців, їхню участь у антигабсбур. війні 17–18 ст. і революції 1848–49. Як фольклорист вивчав звичаї і обряди різних народів Закарпаття. Уклав збірки «Magyar-orosz népdalok» («Угро-руські народні пісні», Шарошпоток, 1864), «Tót népdalok» («Словацькі народні пісні», Пешт, 1866). Мемор. дошки Л. встановлено у Мукачевому та м. Берегове (Закарп. обл.), його ім’ям названо вулицю в Ужгороді.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Bereg vármegye monographiája. Ungvár, 1881–82; Adatok hazánk archaeologiájához, különös tekintettel Bereg vármegyére és környékére. Munkács, 1893; Beregmegye és a munkácsi vár 1848–1849-ben. Munkács, 1899; Munkács város új monografiája. Munkács, 1909; A munkácsi vár rövid története. Munkács, 1912.
Рекомендована література
- Данилюк Д., Ткачук О. Проблеми історії середньовічного Закарпаття в науковій спадщині Т. Легоцького // Acta Hungarica. IV–V. Evf. Uzshorod, 1993–94;
- Данилюк Д. Історія Закарпаття в біографіях і портретах. Уж., 1997;
- Кобаль Й. Бібліографічний покажчик праць Тиводара Легоцького. Уж., 1998.
Завантажити статтю
Людина 
