Лейтес Олександр Михайлович
ЛЕ́ЙТЕС Олександр Михайлович (03(15). 12. 1899, м. Брест-Литовськ, нині Брест, Білорусь — 03. 05. 1976, Москва) — літературознавець. Член «Гарту», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Закін. Харків. ІНО (1922). На поч. 1930-х рр. переїхав до Москви. Друкуватися почав 1920. Автор низки статей з укр. і зарубіж. літ-р, зокрема з теорії худож. перекладу, а також про творчість Т. Шевченка, П. Тичини, М. Горького, С. Єсеніна, В. Маяковського, В. Хлєбнікова та ін. Разом із М. Яшеком уклав біобібліогр. покажчик «Десять років української літератури (1917–1927)» (К., 1928, т. 1–2; т. 2 перевид. 1930). У брошурі «Ренессанс украинской литературы» (К., 1925), пишучи про нову укр. літературу, зазначив, що Т. Шевченко як майстер слова недооцінений, оскільки його соц. значення заступило суто літ. заслуги. Рівень тогочас. шевченкознавства засвідчує ст. «Шевченко и современность» («Литературная газета», 1934, 12 марта), що позначена вульгар. соціологізмом, проте без жодних літературозн. оцінок. Автор ст. «Шевченко и Запад» («Известия», 1939, 18 января) та «Шевченко и мировая литература» («Интернациональная литература», 1939, № 3/4), що містили відгуки зх.-європ. письменників і літературознавців про постать і творчість Т. Шевченка.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Как они обыгрывают войну. 1933; Литература двух миров. 1934; Советская литература на международной арене. 1947; Художественный перевод как явление родной литературы // Вопр. худож. перевода. 1955 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Зленко Г. Д. Цей «невідомий» Олександр Лейтес // Друг читача. 1989, 13 квіт.
Завантажити статтю
Людина 
