Ленд-ліз
ЛЕНД-ЛІ́З (англ. lend-lease, від lend — давати в борг і lease — здавати в оренду) — це термін, що позначає програму військової допомоги, за якою одна країна надає іншій військову техніку, озброєння, продовольство та інші матеріальні ресурси на умовах повернення або оплати після закінчення конфлікту.
Ленд-ліз під час Другої світової війни
Термін «ленд-ліз» виник як загальна назва системи надання одними країнами-союзницями по антигітлерівській коаліції іншим країнам-союзницям військової техніки, зброї, боєприпасів, спорядження, сировини, продовольства та послуг. Походить від назви закону США від 11 березня 1941, згідно з яким уряд мав право на умовах позики-аренди поставляти зброю, боєприпаси, спорядження тощо державам, чия оборона у роки війни визнана життєво важливою для безпеки США.
Після війни поверненню або компенсації підлягали лише ті матеріали, що не були використані, перероблені або втрачені в ході бойових дій, причому США на оплату відповідних компенсацій надавали довгостроковий кредит. До кола держав, яким надано допомогу за програмою Л.-л., увійшло 42 країни. Загальна вартість постачань склала 46 (за ін. даними — 48) млрд дол. США (бл. 13 % усіх воєн. витрат США у роки війни, або понад 50 % їхнього експорту). Найбільшу кількість постачань здійснено до Великої Британії — на 30 млрд дол. США. Від листопада 1941 дію цього закону поширено на СРСР. Відтоді й до завершення війни СРСР отримав від США техніки, сировини та продуктів на загальну суму від 9,8 до 11 млрд дол. США (за даними відповідно радянських й американських сторін).
Перший двосторонній договір між США та СРСР про такі постачання підписано після початку надання СРСР аналогічної допомоги з боку Великої Британії (т. зв. пре-ленд-ліз, оплачений золотом), упродовж війни підписано ще 3 подібні договори. У свою чергу США по Л.-л. отримали допомогу на заг. суму бл. 7,8 млрд дол. США, з них 6,75 — від Великої Британії та країн Співдружності, 0,86 — від Франції, 0,19 — від Бельгії, 0,003 — від Китаю, 0,002 — від Нідерландів, 0,002 — від СРСР. Окрім США (96,4 % всіх постачань), озброєння та ін. матеріали за системою Л.-л. до СРСР надсилали Велика Британія і Канада. Серед ін. постачань по Л.-л. СРСР отримав 22,15 тис. літаків, 12,7 тис. танків, 8 тис. зеніт. і 5 тис. протитанкових гармат, 132 тис. кулеметів, 376 тис. вантажівок, 51 тис. джипів, 8 тис. артилерійських тягачів, 35 тис. мотоциклів, 3,7 млн автомобільних шин, 472 млн снарядів, 4,5 млн т продовольства, 2,1 млн т нафтопродуктів, 1,2 млн т хімічних і вибухових речовин, 11 тис. вагонів, 2 тис. паровозів, 281 військовий корабель, 128 транспортних суден, 3 криголами. Значна частина цієї техніки надійшла на озброєння радянської армії для визволення території УРСР 1943–44.
Вагому роль у відновленні (після руйнування у ході бойових дій та окупації) й нарощуванні в СРСР виробництва озброєнь відіграли отримані по Л.-л. 42,6 тис. верстатів для оброблення металу і завод з виробництва алюмінієвого прокату. Особливо важливою була також сировина, яку використовували у воєн. промисловості: алюмінієвий прокат, листова сталь, каучук. Її надходження по Л.-л. сумарно переважало власне виробництво у СРСР на 25 %. Не менше значення мали постачання товарів загального вжитку, зокрема 664,6 тис. т м’ясних консервів і 15 млн пар взуття. 150 радянських дивізій повністю оснащено засобами радіозв’язку, а 329 дивізій забезпечено польовими телефонами, переданими по Л.-л.
Загалом Л.-л. забезпечував потреби радянської армії та промисловості на 16 % у бронетанковій техніці, 15,3 % — у літаках, 32,4 % — у бойових кораблях, 18,4 % — у зенітній артилерії, понад 80 % — у радіолокаційній апаратурі, 20,6 % — у тракторах, 23,1 % — у металообробних станках, 42,1 % — у паровозах, 66,1 % — у вантаж. і легкових автомобілях, 80 % — у медикаментах і мед. устаткуванні, понад 50 % — у паливно-мастил. матеріалах. Матеріали надходили до СРСР трьома основними маршрутами — Пн., Тихоокеан. і Трансіран. (93,5 % заг. поставок), при цьому переважали мор. перевезення (70 % вантажів). Транспортні кораблі у супроводі військ. конвоїв ішли від узбережжя США та Канади через Велику Британію й Ісландію до пн. портів СРСР або через Тихий океан до далекосхідних портів. У ході таких транспортувань нім. підводні човни й авіація потопили 157 кораблів союзників. Згідно з договором про погашення заборгованості по Л.-л. між СРСР і США, підписаним тільки 1972, СРСР зобов’язався виплатити 722 млн дол. США до 2001. Реально виплачено 48 млн дол. США, решту на переговорах 1990 СРСР зобов’язався сплатити до 2030.
Ленд-ліз для України у 2022–23 роках
Після повномасштабного вторгнення ЗС РФ на територію України у 2022 р. Конгрес США ухвалив Закон «Про ленд-ліз для оборони демократії Україною від 2022 року», який 9 травня 2022 р. підписав президент США Джо Байден. Ленд-ліз — програма для надання США військової допомоги Україні у протистоянні російській агресії; була чинною впродовж 2022–23 рр. (на 2024 рік дію закону про ленд-ліз не продовжили). Україна також отримала фінансову допомогу від США й за іншими програмами: Ініціатива сприяння безпеці України (USAI), Іноземне військове фінансування (FMF), Поповнення запасів зброї США (PDA).
Рекомендована література
- R. Erlandson Marcus. Lend-Lease: An Assessment of a Government Bureaucracy // The Big «L» — Amеrican Logistics in World War II. Washington, 1997;
- Соколов Б. В. Роль ленд-лиза в советских военных усилиях, 1941–1945 гг. // Тайны Второй мировой. Москва, 2000;
- Стеттиниус Э. Ленд-лиз — оружие победы / Пер. с англ. Москва, 2000;
- Бутенина Н. В. Ленд-лиз: сделка века. Москва, 2004;
- Щипанський П., Леонтович С., Сотник В. Міжнародна допомога партнерів як одна з економічних складових перемоги // Наука і оборона. 2022. № 2;
- Martyniuk E. Lend-Lease for Ukraine: Is it dead or just on hold? // Euromaidan Press. 2023. 06 Oct.