Леонтьєв Валерій Якович
ЛЕО́НТЬЄВ Валерій Якович (Леонтьев Валерий Яковлевич; 19. 03. 1949, с. Усть-Уса, нині Респ. Комі, РФ) — російський естрадний співак (баритональний тенор). Нар. арт. РФ (1996). Заслужений артист УРСР (1987). Ґран-Прі міжнар. фестивалю «Золотий Орфей» (Болгарія, 1980). Лауреат низки всесоюз., зокрема у Ялті (АР Крим, 1979) і міжнар. конкурсів. Всесвітня премія «World Music Awards» як найпопулярнішому виконавцю Росії за кількістю проданих звуконосіїв (1991), премія «Муз-ТВ» у номінації «за досягнення у розвитку популярної музики» (2003). Закін. Ленінгр. інститут культури (нині С.-Петербург, 1978). Виконав. діяльність розпочав у Сиктивкарі (нині Респ. Комі), працював у обл. філармоніях, зокрема 1982–89 — у Луганській. Під час перебування у Луганську підготував концертні програми: «Я просто співак» (1983), «Наодинці з усіма» (1985), «Зірковий сюжет» (1986), «Діло смаку» (1988, з якою виступав у Індії). Співпрацював з Р. Паулсом, І. Ніколаєвим, О. Гарнізовим. 1988 виконав партії Джордано Бруно, Блазня і Сатани у рок-опері «Джордано» Л. Квінт. Від 1989 мешкає у Москві, веде активну концертну діяльність. З програмою «Мені здається, що я ще не жив» (1990) виступав у багатьох країнах світу. Серед відомих пісень — «Біла ворона», «А ми удвох», «Казанова», «Мішель», «Зелене світло», «Августин», «Нічний дзвінок», «Мадлена». Постій. учасник гала-концертів у Києві, Москві, муз. програм на радіо і телебаченні. Записав низку муз. альбомів та компакт-дисків, зокрема «Художник» (2011), «Винуватець», «Маргарита», «Любов-капкан» (усі — 2014).
Завантажити статтю
Людина 
