Леонтьєв Олексій Миколайович
ЛЕО́НТЬЄВ Олексій Миколайович (Леонтьев Алексей Николаевич; 05(18). 02. 1903, Москва — 21. 01. 1979, там само) — російський психолог. Батько О. Леонтьєва. Доктор педагогічних наук (1941), професор (1932), академік АПН РРСФР (1950), СРСР (1968), почес. чл. низки зарубіж. академій. Ленін. премія (1963). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1924), де й працював (з перервою): від 1950 — завідувач кафедри психології, від 1963 — зав. відділ. психології філос. ф-ту, від 1966 — засн. і декан психол. ф-ту. 1931–35 — в Укр. психоневрол. академії (Харків) та Харків. пед. інституті. Акад.-секр. Відділ. психології (1950–57), віце-президент (1959–61) АПН СРСР. Брав участь у розробленні теорії культурно-істор. розвитку та функціонування людської психіки, за якою осн. закономірність її онтогенезу полягає в інтеріоризації дитиною зовн., соц.-символіч. діяльності. Запропонував заг.-психол. теорію діяльності, яка передбачає спільність будови зовн. (практ.) і внутр. (теор.) діяльності. Вивчав природу людського конфлікту, питання психології мистецтва, інж. психології, методології та історії психології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Развитие памяти. Москва; Ленинград, 1931; Очерк развития психики. Москва, 1947; Очерки психологии детей. Москва, 1950; Проблемы развития психики. Москва, 1959; 1965; 1972; Потребности, мотивы, эмоции. Москва, 1971; Деятельность. Сознание. Личность. Москва, 1975; 1977.
Рекомендована література
- Леонтьев А. А., Леонтьев Д. А., Соколова Е. Е. Алексей Николаевич Леонтьев: деятельность, сознание, личность. Москва, 2005;
- Петрюк П. Т., Петрюк О. П. Академик Алексей Николаевич Леонтьев — выдающийся психолог современной эпохи и бывший сабурянин (К 105-летию со дня рожд.) // Таврич. журн. психиатрии. 2010. № 3.
Завантажити статтю
