Лісовський Роберт Антонович
ЛІСО́ВСЬКИЙ Роберт Антонович (17(29). 12. 1893, с. Кам’янське Катеринослав. губ., нині м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл. — 28. 12. 1982, Женева) — графік, живописець, громадський діяч, педагог. Чоловік С. Лукіянович-Туркевич, батько З. Лісовської-Нижанківської, дід Л.-А. Нижанківської-Кукс. Член Асоц. незалеж. укр. митців (1931–39). Навч. у Миргород. худож.-пром. школі (нині Полтав. обл., 1906–08; викл. О. Сластьон), рисув. школі М. Мурашка (1908–14; кл. А. Крюгер-Прахової) та Укр. АМ (1917–21; викл. М. Бойчук, Г. Нарбут) у Києві, закін. Берлін. АМ (1929). Захоплювався музикою, співав (баритон). Деякий час навч. співу у Київ. муз.-драм. інституті (кл. О. Муравйової). Учасник худож. виставок від 1914. Працював над декораціями до вистави «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра для «Молодого театру» Леся Курбаса (1919). Відвідав 1920 Варшаву. Повернувся до Львова, де 1922 став засн. і скарбником Гуртка діячів укр. мистецтва, викл. рисунку Укр. учител. дівочої семінарії. Від 1928 — у Берліні. 1929–45 — у Празі: проф. графіки та приклад. мистецтва Укр. студії пластич. мистецтва. Співпрацював із праз. та львів. видавництвами; був активістом Укр. товариства прихильників книги. Від 1947 — у Лондоні. Очолив Союз українців у Великій Британії. Від 1976 — у Швейцарії. В обкладинках зб. «Соняшні кларнети» (Берлін; К., 1922) П. Тичини, ж. «Самостійна думка», «Пробоєм», «Визвольний шлях», «За єдність нації» продовжував традиції Г. Нарбута. Автор обкладинок до кн. «Над полем прокляття ридає любов» (К., 1918), «Дванадцять» О. Блока, «Ніч кохання» В. Бобинського, «Крехівська архітектура» (усі — Львів, 1923), «Високодумний лицар Дон Кіхот із Ламанчі» (Л.; К., 1924), «Твори» Г. Чупринки (1926), «Малий співаник Карпатської Січі» (1939), «Вежі» О. Ольжича (1940), «Вересень» І. Ірлявського, «Історія української літератури» Д. Чижевського, «Емаль» М. Чирського (усі — 1941; усі — Прага), серій. обкладинки «Театральна бібліотека» львів. видавництва «Русалка», ж. «Зиз», «Маски», «Світ дитини», «Молоде життя», «Пробоєм» (1940), календарів; портретів («Гуцул», 1926; «П. Холодний»; кін. 1930-х рр.; «Є. Коновалець», 1941); проектів надгробків О. Басараб (1925), Є. Коновальцю (1938), В. Щербаківському (1959); акварелей («Куточок у кляшторі», «Стара гуцульська церква», обидві — 1920-і рр.; «Соняшники ввечері», 1923; «Півонії», 1924; «Айстри», 1925; «Церква в с. Свалява Бистра», 1934; «Сад троянд», 1946; «Олеандри», 1971), видавн. і пошт. марок, екслібрисів (І. Липи, В. Смовича, О. Воропая, В. Вирсти), шрифтів, емблем (напр., авіафірми «Lufthansa», 1928), печаток, фірм. знаків, запрошень, афіш, ескізів килимів. Виконав оригін. варіант тризуба для пласту та рисунки уніформ для воїнів Карпат. Січі. Брав участь в організації виставок укр. графіки у Берліні (1933) та Римі (1938). Написав спогади і дослідж. про Г. Нарбута («Книголюб», 1930, кн. 3), П. Холодного (Прага, 1932), розвідку «Тарас Шевченко як маляр» («Пробоєм», 1941, № 3). Серед учнів — Г. Мазепа.
Рекомендована література
- Голубець М. Роберт Лісовський // Укр. мистецтво. 1926. № 2;
- Січинський В. Книжна графіка Роберта Лісовського // Бібліол. вісті. 1927. № 2;
- Попович В. Роберт Лісовський (1893–1982) // Нотатки з мистецтва. 1984. № 24;
- Роберт Лісовський (До 100-річчя з дня народж. художника): Каталог виставки творів. Л., 1993;
- Шимчук Є. Багатогранна творчість Роберта Лісовського // Шлях перемоги. 1993, 12 груд.;
- Яців Р. Українське мистецтво ХХ століття: ідеї, явища, персоналії: Зб. ст. Л., 2006;
- Стельмащук Г. Українські митці у світі: Мат. до історії укр. мистецтва ХХ століття. Л., 2013;
- Яців Р. Роберт Лісовський (1893–1982): Дух лінії. Л., 2015.
Фотоілюстрації
. papir, guash.jpg "Обкладинка зб. поезій «Соняшні кларнети» П. Тичини (Берлін; К., 1922). Папір, гуаш")
Завантажити статтю
Людина 
