Лозинський Володимир Федорович
ЛОЗИ́НСЬКИЙ Володимир Федорович (06. 02. 1955, с. Сапичі Брян. обл., РФ) — футболіст (захисник), тренер. Майстер спорту міжнародного класу (1984). Чемпіон (1977, 1980, 1981), сріб. (1978, 1982) та бронз. (1979) призер чемпіонатів СРСР. Володар Кубка (1978, 1982) та Суперкубка (1977, 1980) СРСР. Бронзовий призер Спартакіади народів СРСР (1979). Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Київ, 1964–72). Виступав за команди «Динамо» (Київ, 1973–84), «Металіст» (Харків, 1985–86), СКА (Київ), «Кривбас» (м. Кривий Ріг Дніпроп. обл.; обидві — 1987), «Кремінь» (м. Кременчук Полтав. обл., 1989–90). У чемпіонатах СРСР провів 277 матчів, забив 10 голів, у Єврокубках — 25 матчів. У складі збірної команди СРСР зіграв 4 гри (1979–82). У списках 33-х кращих футболістів СРСР — 4 рази, з яких 1 — на 1-му м. (1979). Тренери — О. Леонідов, В. Лобановський. Працював гол. тренером команд «Кремінь» (Кременчук, 1991–94), ЦСК ЗС України (1994–96), ЦСКА (1996–97, 2002–03; у 1998–2002 — тренер; обидві — Київ), «Ворскла» (Полтава, 2004). Від 2006 — тренер-селекціонер команди «Динамо» (Київ). Під його керівництвом нац. студент. збірна команда України здобула перемогу на Всесвіт. універсіадах (2007, 2009).