Лохвицький район

ЛО́ХВИЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічній частині Полтавської області. Межує з Гадяц., Миргород., Лубен. і Чорнухин. р-нами Полтав. обл., Варвин. р-ном Чер­ніг. обл. та Ромен. і Липоводолин. р-нами Сум. обл. Утвор. 1923 у складі Ромен. округи Полтав. губ.; був виділений з Лохвиц., Лучан., Пісків. і Яхниц. волостей Лохвиц. пов. У 1920-х рр. жит. брали участь в антибільшов. пов­ста­н­нях, зокрема під керівництвом отамана Гонти (справж. В. Гресь). Під час голодомору 1932–33 по­мерло бл. 1/3 населе­н­ня. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 1932 — у складі Харків., від 1937 — Полтав. обл. Від вересня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фа­шист. окупацією. 20 вересня 1941 в ур­очищі Шумейкове побл. с. Дрюківщина під час виходу з оточе­н­ня блоковано ворогом і роз­громлено в нерів. бою групу рад. військ, у складі якої були штаб і Військ. рада Пд.-Зх. фрон­ту на чолі з генерал-полковником, Героєм Рад. Союзу М. Кирпо­носом. За 2 р. окупації Лохвиц. і Сенчан. р-нів нацисти роз­стріляли 768 жит. і понад 100 рад. під­пільників. У понад 60-ти брат. могилах похов. бл. 1,5 тис. рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни воювало 15 540 лохвичан, з них 7757 загинуло. 1962 до Л. р. при­­єд­нано Чорнухин. (1966 від­новлено) і Сенчан. р-ни (оби­два створ. 1923). Площа 1,3 тис. км². За пере­писом 2001, насел. становило 51 440 осіб (складає 87,8 % до 1989), станом на січень 2015 — 43,7 тис. осіб (пере­важно українці). У складі Л. р. — міста Лохвиця та Заводське (до 2016 — Червонозаводське), 79 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Полтавської рівнини. По­верх­ня — низовин­на пологохвиляста лесова рівнина, роз­членована прохід. долинами, балками та ярами. Роз­ві­дано поклади природ. газу та нафти (частини Глинсько-Роз­бишівського нафтогазоконденсатного родовища, Мехедівсько-Голотівщинського газоконденсат­ного родовища, Скоробагатьківське нафтогазо­конденсатне родовище, Яблунівське нафтогазоконденсатне родовище, Жабків., Рудівсько-Завод. і Свиридів. нафтогазоконденсатні родовища), торфу, гли­ни, піску. Заг. довж. річк. мережі Лохвич­чини понад 240 км. З Пн. на Пд. р-н пере­тинає р. Сула (бас. Дніпра), побл. райцентру в неї впадає Лохвиця (бере початок на тер. Чорнухин. р-ну; побл. с. Яхники вливається мала р. Глинка), побл. с. Пісочки — Артополот (бере початок на тер. Ромен. р-ну), побл. с. Бодаква — однойм. річка (бере початок побл. с. Нижня Бодаківка), побл. с. Яблунівка знаходяться витоки її притоки Сулиці (впадає на тер. Лубен. р-ну). Створ. 148 штуч. водо­ймищ. Ґрунти пере­важно чорноземні — типові малогумусні (61,4 %) та опідзолені (20,3 %), є торфоболотні, лучні. У лісах (13 465 га) здебільшого зростають дуби (51 %) та сосни (20 %). Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — заказники Середньосульський (гідрол.; створ. 1996 на базі 3-х заказників: заг.-держ. значе­н­ня — Гиряві Ісківці, місц. значе­н­ня — Малярківщина, Ранго­ве; 2243 га; побл. сіл Гиряві Ісківці, Лука, Млини) і Христанівський (ландшафт., 2009, 1750,2 га, побл. сіл Бодаква та Хри­станівка); місц. значе­н­ня — памʼятки природи Ур­очище Шумейкове (1969, 17 га, с. Дрюківщина), Дуб черешчатий (1970, Яхників. лікарня), заказники Балка Поповиця (50,4 га, між селами Жабки та Бербениці; усі — ботан.), Ур­очище Круп­ське (ліс., 94,8 га, побл. сіл Сви­ридівка та Яшники), Романиха (12,1 га, с. Романиха; усі — 2005), Панський маєток (62 га, побл. с. Свиридівка; обидва — ландшафтні), Артополот (гідрол., 507,4 га, між селами Піски, Пісочки та Гаєвщина; обидва — 2007). У Заводському до 2008 працював Лохвицький спиртовий комбінат, до 2013 — Лохвицький цукровий комбінат. Пл. с.-г. угідь 100 256 га, з них орних земель — 79 464 га. У структурі с.-г. виробництва обсяги рослин­ництва становлять 77,7 % (осн. культури: озима пшениця, кукурудза, гречка, соняшник, цукр. буряки, картопля), тварин­ництва — 22,3 % (вирощува­н­ня великої рогатої худоби, свинар­ство). Працюють 29 с.-г. під­приємств і 68 фермер. госп-в. Транс­порт­на мережа заг. користува­н­ня: 40 км залізнич. колій (станції: Юсківці, Сула, Лохвиця, Сенча) і 419 км автомоб. шляхів. У Л. р. — мед. училище, ПТУ № 27 (обидва — Лохвиця), технол. тех­нікум Полтав. аграр. академії (Заводське), 28 заг.-осв. і 19 до­шкіл. закладів; Лохвицький крає­­знавчий музей ім. Г. Ско­вороди, Харківец. літ.-мемор. нар. музей А. Тесленка, рай., 2 міських (Заводське), 19 сільс. Будинків культури, 25 сільс. клубів, рай. для дорослих і дітей, 2 міські та 32 сільс. б-ки, 2 дит. муз. школи, 2 школи естет. вихова­н­ня; центр. рай. лікарня, 17 амбулаторій, 30 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходять газети «Зоря» (рай.; від 1903) і «Лохвицький край» (засн. 2008 фермер. госп-вом «Щурове», наклад 2 тис. прим.). Зва­н­ня «на­родний» присвоєно хору «Явір», духовому оркестру, хореогр. колективу «Пролісок» Завод. міського Будинку культури № 1, фольклор. ансамблю «Веселий вулик», хореогр. колективу «Весел­ка» Будинку куль­тури Лохвиц. спирт. комбінату, хору-ланці «Журавка» Гиряво-Ісковец. сільс. Будинку культури, фольклор. ансамблю «Лучанські барви» Лучан. сільс. Будинку культури, хору «Спів­уче джерело» Сенчан. сільс. Будинку культури, фольклор. ансамблю «Надвечірʼя» Токарів. сільс. Будинку культури, вокал. ансамблю «Чарівниці» Яшниц. сільс. клубу, фольк­лор. колективу «Берегиня» Яшниц. сільс. Будинку культури. На тер. Л. р. виявлено низку памʼяток архео­логії різних істор. епох, зокрема кургани побл. сіл Пестичевське, Свиридівка (ур­очище Чер­воні Могили), Червона Слобідка, Юсківці, городища побл. сіл Бербениці (ур­очище Вали), Бо­даква (ур­очища Козача Гора, Панське), Гаївщина (ур­очище Горошків Ліс), Свиридівка (ур­очище Дитинець), Сенча (ур­очище Самсонів Острів), словʼян. поселе­н­ня і т. зв. лохвиц. могильник 5–7 ст. у Заводському, земляне укріпле­н­ня Сиверинів вал побл. с. Васильки (ур­очище Баюри). У селах Без­сали, Бербениці, Білогорілка, Бодаква, Брисі (нині у межах Заводського), Венслави, Гаївщина, Жабки, Западинці, Лука, Лучка, Млини, Нижня Будаківка, Нове, Піски, Пісочки, Риги, Сенча, Старий Хутір, Степуки, Токарі, Хри­станівка, Яб­лунівка збереглися будинки зем­ських шкіл, споруджених 1909–14 у яскраво вираженому нац. архіт. стилі за проектом О. Сла­стьона, у с. Свиридівка — садиба поміщика Терешкевича, у с. Харківці — церк.-вчител. школа (нині заг.-осв. школа), у якій навч. письмен­ники О. Коломієць, А. Тесленко, поет П. Савченко, основоположник гомеопатії в Україні Д. Попов та ін. Встановлено меморіал на місці загибелі штабу та Військ. ради Пд.-Зх. фронту в ур­очищі Шумейкове побл. с. Дрюківщина (1976, скульптори А. Білостоць­кий, В. Вінайкін, арх. К. Сидоров, Т. Довженко), памʼятники письмен­нику О. Коломійцю у с. Харківці (1995, скульптор В. Че­пелик, арх. М. Кислий), заст. нар. комісара землеробства УРСР С. Луценку у с. Жабки (1967, скульптор Г. Шумлянський), погру­д­дя Т. Шевченка у с. Васильки (1967), письмен­ника А. Тесленка у с. Харківці (1982, скульптор В. Білоус), генерал-полковника, Героя Рад. Союзу М. Кир­поноса у с. Ісківці (1966, скульп­тор І. Кавалерідзе), льотчика, Героя Рад. Союзу В. Чкалова у с. Бербениці (1967, скульптор М. Овсян­никова). Серед видат. уродженців — брати математики 19 ст. Амос і Микита Дяченки (с. Яшники), геолог 19 ст. Н. Борисяк (с. Риги), винахідник трамвая на електр. тязі Ф. Піроцький (с. Сенча); фахівець у галузі при­клад. математики та інформатики, академік НАНУ В. Дейнека (с. Бо­даква), основоположник гомеопатії в Україні Д. Попов (с. Яблунівка), економіст, педагог, дійс. чл. НАПНУ І. Прокопенко (с. Васильки), ботанік І. Амелін (с. Сенча), брати лікар-хірург Борис (с. Без­сали) та політ. діяч і публіцист, дипломат Дмитро (с. Бо­даква) Андрієвські, зоотехнік П. Божко (с. Харківці), природо­знавець, генетик Д. Голда (с. Ях­ники), хімік Д. Грицан (с. Шмиглі), кон­структор військ. техніки М. Кісенко (с. Яблунівка), право­знавці С. Мірошниченко (с. Мли­ни), О. Панченко (с. Сокириха), фізики А. Павленко (с. Яхники), А. Прохорович (с. Лука), фахівець у галузі будівництва Г. Петренко (с. Яхники), генеалог В. Се­нютович-Бережний (с. Токарі), історик, пере­кладач І. Чер­ніков (с. Піски); письмен­ники О. Коломієць, А. Тесленко (обидва — с. Харківці), М. Матяш (с. Ісківці), Н. Розін (с. Сенча), В. Ярошенко (с. Яхники), брати поети Павло та Яків Савченки (с. Жабки); письмен­ник, актор, нар. арт. України Г. Булах (с. Піс­ки), педагог, видавець Я. Ємець (с. Без­сали), поетеса, бандуристка Х. Литвиненко (с. Хри­­станівка), фольклорист i етно­граф В. Милорадович (с. Токарі); живописці І. Беліч (с. Гиряві Ісківці), О. Гармаш (с. Бербениці), живописець, майстер худож. кераміки П. Кононенко (с. Ісківці), майстриня худож. роз­пису на склі, засл. майстер нар. творчості України А. Рак (с. Васильки), майстриня гончар. мистецтва С. Сорока (с. Без­сали); актриси нар. арт. України С. Харабет (с. Сенча), засл. арт. України Н. Шин­карук (с. Нова Будаківка), хор. диригент, засл. арт. Респ. Н. Городовенко (с. Венслави), баяніст, засл. арт. УРСР І. Налізко (с. Ромо­данівка), спів­ак (баритон), засл. арт. УРСР М. Шостак (с. Яхники); учасниця дисидент. руху Л. Гук (с. Сенча), дипломат І. Кулеба (с. Погарщина); Герої Рад. Союзу В. Бондаренко (с. Бодаква), О. Дере­вʼянко (с. Лука), М. Дронов (с. Га­маліївка), І. Лета (с. Жабки), М. Матвієнко, Є. Усенко, В. Шуль­га (усі — с. Піски), О. Мироненко, Г. Сердюк, Д. Шингирій (усі — с. Яхники). У довоєн. час у с. Ви­шеньки мешкав Герой Радянського Союзу П. Єрмак.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю