Костянтинівка
КОСТЯНТИ́НІВКА — місто обласного значення Донецької області, райцентр. Знаходиться на р. Кривий Торець (притока Казенного Торця, бас. Сіверського Дінця), за 68 км від обл. центру. Площа 66 км2. Насел. 95 111 осіб (2001, складає 89,7 % до 1989): українців — 59 %, росіян — 38 %, проживають також вірмени, білоруси, азербайджанці, євреї. Залізнич. вузол. На поч. 19 ст. тер. сучас. К. належала поміщику Номикосову, який 1812 заснував тут с. Сантуринівка. У серед. 19 ст. його старший син Костянтин заснував неподалік ще одне село, яке назвав своїм ім’ям. 1859 у Сантуринівці мешкало 280, у К. — 290 осіб. 1869 зі спорудженням Курсько-Харківсько-Азов. залізниці побл. с. К. виникла однойм. залізнична станція, яку 1880 з’єднано з Харківсько-Севастоп. залізницею. Перетворення станції на залізнич. вузол сприяло розвитку промисловості. Наприкінці 19 ст. бельг. акціонери збудували пляшк., дзеркал., скляний, металопрокат. і хім. заводи. Згодом с. К., пристанц. і та ін. навколишні с-ща були об’єднані. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1926 — смт, від 1932 — місто обл. значення. Жит. зазнали сталін. репресій. У 1930-х рр. на костянтинів. підприємствах виготовлено рубін. зірки Моск. кремля, саркофаг для мавзолею В. Леніна, марбліт для оздоблення низки станцій Моск. метрополітену, кришталевий фонтан для Всесвіт. виставки у Нью-Йорку. Від 29 жовтня 1941 до 6 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Діяло підпілля. У місті нацисти організували табір для рад. військовополонених. 1897 мешкало бл. 3,1 тис., 1939 — 95,8 тис., 1959 — 88,7 тис., 1979 — 112 тис. осіб. Нині працюють підприємства: металург. галузі — Костянтинівський металургійний завод, «Свинець», «Цинк» (Костянтинівський завод «Укрцинк»), «Втормет», «Мегатекс»; скляної — «Кварсит», «Будсклотрейдинг», Костянтинів. завод обважнювачів, «Спецтехскло»; хім. — Костянтинівський хімічний завод; маш.-буд. — Костянтинівський завод високовольтної апаратури, Костянтинів. завод металург. устаткування; легкої — Костянтинів. екстрактно-шкіряний завод; харч. — ковбасна та кондитер. (нині у структурі ВО «Конті») ф-ки, молокозавод, хлібокомбінат. У рад. період і 1990-х рр. діяли Костянтинівський вогнетривкий завод «Червоний Жовтень» і Костянтинівський завод скляних та майолікових виробів. У К. — 13 заг.-осв. шкіл, 2 інтернати, г-зія, 3 ліцеї, навч.-вихов. комплекс, навч.-вироб. комбінат, 2 філії ВНЗів, 20 дитсадків; Скла Науково-дослідний інститут; 2 Палаци культури, кінотетр «Супутник», Костянтинівський краєзнавчий музей, Центр дит. і юнац. творчості, школа естет. виховання; 12 лікув.-профілакт. закладів (реабілітац.-діагностич. центр для постраждалих під час аварії на ЧАЕС очолює проф. О. Панченко); відділ. 16-ти банків. Є 3 парки культури та відпочинку. Виходить г. «Знамя индустрии». Функціонують цирк. колектив «Арена», ансамбль спортивно-бального танцю «Сучасні ритми», естрадно-хореогр. колектив «Барбарис», ансамбль танцю «Калинка», вокал. студії «Ехо» та «Семинотка». Побл. К. — заг.-держ. значення геол. пам’ятка природи Кровецька балка. Встановлено пам’ятники працівникам хім. заводу, воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни, меморіал воїнам-афганцям. Серед видат. уродженців — зоотехнік, чл.-кор. НААНУ В. Кандиба, фахівець у галузі електрозв’язку П. Воробієнко, фахівець у галузі машинобудування А. Грабченко, хімік О. Гризодуб, біохімік В. Сорока, фізики Ю. Джежеря, В. Сисоєв, біофізик М. Погожих, фахівець у галузі зварювал. виробництва В. Корж, математик В. Рукасов, матеріа- лознавець О. Шулішова, геолог В. Суярко, фахівець у галузі технології харчування М. Пересічний, економіст Є. Крихтін, лікар-імунолог Ю. Варенко, лікар-анестезіолог, гепатолог В. Матяш, судовий медик Б. Михайличенко, лікар-гінеколог В. Потапов, психолог О. Солодухова, історик В. Романцов; мистецтвознавець Л. Богданова, художник декор. скла, нар. художник України В. Ґінзбурґ, скульптор М. Зорін, живописець, графік В. Присталенко; кіноактриса, нар. арт. СРСР Н. Мордюкова, актор, нар. арт. УРСР О. Андров, актор, режисер, нар. арт. УРСР А. Новиков, актор, засл. арт. УРСР О. Акимов, актор, режисер, засл. арт. України А. Бориславський, актор, засл. арт. України М. Коновалов, баяніст, засл. арт. України О. Дорофєєв, композитор, засл. діяч мистецтв УРСР М. Каганов; Герої Рад. Союзу Г. Гапонов, Ю. Двужильний, П. Дзюба, М. Жужома, А. Мірошниченко, повний кавалер ордена Слави Д. Грош.
Рекомендована література
- Донцов Б. Н., Дзюба А. Е. Очерк истории города Константиновки. К., 1967;
- Константиновке — 100 лет. Д., 1970;
- Донцов Б. Н., Климов А. М. Константиновка: Путеводитель. Д., 1979;
- Донцов Б. Н., Колесников С. И. Константиновка: Путеводитель. Д., 1984;
- Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Константиновке — 120 лет. К., 1990;
- Их именами названы улицы: Очерки о знатных константиновцах. Д., 1991;
- Бондарь В. П., Донцов Б. Н. Константиновцы в Великой Отечественной войне. 1941–1945. К., 1995.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
