Майданек
МАЙДА́НЕК (Majdanek) — нацистський концентраційний табір. Створ. на тер. окупов. Польщі у пд.-сх. околицях м. Люблін у жовтні 1941 згідно з наказом Г. Гіммлера від 20 липня 1941 як табір для утримання рад. військовополонених. Початк. офіц. назва — табір для військовополонених військ СС Люблін, від лютого 1943 — концентрац. табір Люблін. Місц. мешканці називали табір М. від істор. назви частини Любліна — Татар. Майдан. Первісно розрах. на утримання 50-ти тис. осіб, згодом заплановано розширити до 250-ти тис. в’язнів (задум реалізовано частково). Восени 1941 у М. потрапили 5 тис. рад.військовополонених, більшість з яких померла від голоду і переохолодження. Від кін. 1941 до М. почали направляти євреїв із польс. і словац. ґетто та поляків. Табором управляв комендант, якому підпорядковувалося 1200 осіб. На пл. 270 га розташ. 22 бараки для ув’язнених, 2 адм. бараки, 227 завод. і вироб. майстерень. Крім того, табір мав філії в Любліні, Варшаві, Радомі, Бліжині, Будзині. У квітні 1942 перетвор. у табір смерті, де в’язнів страчували у спец. камерах за допомогою газу циклон Б (другий такий табір — Аушвіц), а тіла спалювали. Від кін. 1943 у М. доставляли для знищення ув’язнених з ін. таборів. Ліквідов. у липні 1944 військами 1-го Білорус. фронту рад. армії. Після війни органи НКВС деякий час утримували у М. нім. військовополонених і вояків Армії Крайової. Загалом через М. пройшло бл. 150 тис. ув’язнених майже з 30-ти країн (40 % — євреї, 35 % — поляки, бл. 15 % — українці), з яких бл. 80 тис. убито (серед них 59 тис. — євреї). Від серпня 1943 в’язнем М. був священик-місіонер УГКЦ О. Ковч. Заарешт. ґестапо за допомогу євреям, він продовжував душпастир. діяльність у М., важко захворів й помер у березні 1944, а його тіло спалено в крематорії (2001 беатифіков. Папою Римським Іваном-Павлом ІІ). У листопаді–грудні 1944 і 1946–48 у Любліні, 1975–81 — у м. Дюссельдорф (ФРН) проведено судові процеси над співроб. табір. адміністрації. Від листопада 1944 на тер. М. діє музей з відділами у Белжцу (2004) і Собіборі (2012), який від 1965 видає наук. щорічник «Zeszyty Majdanka». 1969 відкрито Пам’ятник боротьби і мучеництва з мавзолеєм (автор — польс. скульптор і архітектор В. Толкін).
Рекомендована література
- Марунчак М. Система німецьких концтаборів і політика винищування в Україні. Вінніпеґ, 1963;
- Z. Łeszczyńska. Kronika obozu na Majdanku. Lublin, 1980;
- Majdanek 1941–1944. Lublin, 1991;
- T. Mencel. Majdanek 1941–1944. Lublin, 1991;
- B. Schwindt. Das Konzentrations- und Vernichtungslager Majdanek: Funktionswandel im Kontext der «Endlösung». Würzburg, 2005;
- H. Marcuse. Holocaust Memorials: The Emergence of a Genre // The American Historical Review. 2010. Vol. 115.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
