Костюк Олександр Григорович
КОСТЮ́К Олександр Григорович (14. 04. 1933, Київ — 09. 11. 2000, там само) — музикознавець, культурно-громадський діяч. Син Григорія, брат Платона Костюків, чоловік І. Павлової. Доктор мистецтвознавства (1988), академік НАНУ (1998). Закін. філос. факультет Київ. університету (1955) та фортепіан. факультет Київ. консерваторії (1956; кл. К. Михайлова). Від 1958 працював в ІМФЕ НАНУ (Київ): від 1974 — заступник директора, від 1987 — директор, водночас від 1991 — завідувач відділу музикознавства. Головний редактор журналу «Народна творчість та етнографія» (від 1990). Наукові дослідження: заг. музикознавство, психологія, естетика музики. Під керівництвом К. розпочато підготовку «Української музичної енциклопедії». Разом з І. Ляшенком та І. Котляревським працював над створенням Центру муз. україністики при Нац. муз. академії України (Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Сприймання музики і художня культура слухача. 1965; Теория музыкального воспитания и некоторые проблемы мелодизма музыки // Муз. искусство и формирование нового человека. 1982; Про теорію музичного виховання // Муз. виховання як предмет комплекс. дослідж. 1986; Сприймання мелодії. 1988; Історичні форми етнічної самосвідомості й структурні рівні прилучення до сучасного художнього процесу. 1990 (усі — Київ).
Рекомендована література
- О. Г. Костюк [Некролог] // НТЕ. 2000. № 5–6;
- Юдкін-Ріпун І. Олександр Григорович Костюк — видатний український вчений // Там само. 2001. № 5–6;
- Його ж. Вчений і організатор науки [Пам’яті академік НАНУ О. Г. Костюка] // Мист. обрії’2000: Альм. К., 2002. Вип. 3.
Завантажити статтю
Людина 
