Михайличенко Олексій Олександрович
МИХАЙЛИЧЕ́НКО Олексій Олександрович (30. 03. 1963, Київ) — футболіст (півзахисник), тренер. Заслужений майстер спорту м. сп. України (1988), заслужений тренер України (2006). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2006, 2016). Закін. Київський інститут фізичної культури (1988). Вихованець футбол. школи «Динамо» (Київ, від 1973). Грав за команди «Динамо» (Київ, 1982–90), «Сампдорія» (Італія, 1990–91), «Ґлазґо Рейнджерс» (Велика Британія, 1991–96). Виступав за збірні команди СРСР (36 ігор, 9 голів), СНД (5 ігор) та України (2 гри). Чемпіон 24-х Олімпійських ігор у складі збірної команди СРСР (Сеул, 1988). Срібний призер чемпіонату Європи (1988). Володар Кубка володарів Кубків європ. країн (1986). Чемпіон СРСР (1985–86, 1990), Італії (1991) та Шотландії (1992–96). Володар Кубка СРСР (1982, 1985, 1987, 1990) та Шотландії (1992–94). Виступав у чемпіонатах СРСР (провів 137 ігор, забив 39 голів), Італії (відповідно 24 та 3) та Шотландії (110 та 20). У єврокубках провів 31 гру, забив 5 голів (за «Динамо» відповідно 18 і 4). Кращий футболіст СРСР (1988). У списках 33-х кращих футболістів СРСР — 4 рази (1987–90), під № 1 — 1988–90. Тренери — А. Бишовець, В. Лобановський. Працював тренером (1997–2002) та гол. тренером (2002–04) київ. клубу «Динамо», гол. тренером збірної команди України U-21 (2004–08) та національної збірної команди України (2008–09). Від 2010 — завідувач кафедри футболу Нац. пед. університету (Київ), водночас від 2011 — спорт. дир. клубу «Динамо».
Рекомендована література
- Чеховський Г. Олексій Михайличенко: «Без футболу — не життя» // Олімп. арена. 1997. № 3;
- Легенда украинского футбола Алексей Михайличенко: «Хочу, чтобы президентом Украины был мой сын» // Бульвар Гордона. 2018. № 13(673).