Мокровольський Олександр Миколайович
МОКРОВО́ЛЬСЬКИЙ Олександр Миколайович (02. 01. 1946, с. Черниші Канівського р-ну Київської, нині Черкаської обл. — 22. 12. 2023, Ірпінь, Київської обл.) — поет, перекладач. Член НСПУ (1981). Літературна премія ім. М. Рильського (1999). Закінчив Черкаський педагогічний інститут (1968). У 1971–84 працював у київських видавництвах «Веселка», «Дніпро». Читав курс лекцій наукового перекладу в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» (2002–13). Автор поетичних зб. «Глибокий лет» (1983), «Явір і пальма» (1986), «Етнос сотень яснот» (2012; під псевд. Кор Абель), книг «Коло ідей» (2016), Сонет «Сонет проти імпеРеФії» (2023; усі — Київ). Твори М. вирізняє врівноваженість роздумів, помітна заглибленість у стихію слова й мови. У його перекладі видано низку творів: з англійської мови — поеми «Джон Джей Скупій та скрипаль Ден» Дж. Чіарді (1973), «У метелика — бал» В. Роско (1988; 1990), зб. «Небилиці» Е. Ліра (1980; 1989; 2017), «Поезії» П. Шеллі (1987), «Поезії» (1990, співавт.) і «Вибрані твори» (2004, співавт.) В. Єйтса, «Різдвяні повісті» (2006) та «Різдвяна ялинка» (2010) Ч. Діккенса, «Sing-Song — Наспіви» К. Россетті, «Вибрані твори» Ш. Гіні (обидві — 2008), «Матінка-Гуска» (2010), повість «Гобіт» (1985) і трилогію (у переказі) «Володар Перснів» (2002) Дж. Толкіна, англ. нар. пісеньки «Чарлі-Варлі» (2001), романи «Аукціоніст» Дж. Семсон (1986), «Жінка в білому» В. Коллінза (1989), «Улісс» Дж. Джойса (2015, співавт.), повісті «Небезпечні мандри» Р. Адамса (1990), «Артеміс Фаул» (2005) і «Місія в Арктику» (2006) Й. Колфера, «Павутиння Шарлотти» (2006), «Стюарт Маля — хлопчик-мишеня» (2012) і «Сурма лебедя» (2017) Е. Вайта, «Сестри Ґрімм» М. Баклі (2008; 2009; 2010); з іспан. — повість «У пошуках чорної чайки» Д. Алонсо (1976), роман «Сліпучо блакитне небо» А. Ґроссо (1979); з німецької — романи «Семестр змарнованого часу» Ю. Брезана (1979), «Берінґер і давній гнів» Г. Фукса (1980), поему «Мазепа» Б. Брехта (1997), повість «Називають мене мурахоїдом» К. Нестлінґер (2006), праці «Homo Ludens» Й. Гейзінґи (1993), «Конституція США» Д. Каррі (1993), «Ідея історії» Д. Колінґвуда (1995), «Істина і метод» Гадамера (2000), «Чисте правознавство» (2004) і «Про сутність і цінність демократії» (2013) Г. Кельзена, «Герой із тисячею облич» Дж. Кемпбела (1999), «Історія євреїв» П. Джонсона (2000), «Метастази насолоди» С. Жижека (2000), «Громадський чоловік — приватна жінка» Дж. Елштайн (2002), «Роздуми над сплюндрованим сторіччям» Р. Конквеста (2003), «Політичний лібералізм» (2000) і «Теорія справедливості» (2001) Дж. Ролза, «Легендарна Ірландія» Е. Месі (2006). Дешифрував та переклав кн. «Щек — Кию» (2015; літ. перекл. — 2017), окремі твори В. Шекспіра, Дж. Байрона, Б. Шоу, Л. Керрола, Е. По, Р. Стівенсона, Дж. Райт, Д. Лоуренса, Й. Ґете, В. Гюґо, П. Беранже, Ф. Жаккотте, Т. Тцара, Л. Сенґора, Т. Тассо, С. Квазімодо, Ю. Марцінкявічюса, Е. Межелайтіса, А. Малдоніса та ін. Брав участь у вид. зб. світ. поезії для учнів серед. та старшого шкіл. віку «Співець» (1972), «Світанок» (1978), «Передчуття» (1979), «Поклик» (1984) і «Заграва» (1989), а також зб. нім. молодої поезії «Зелений Гарц» (1985).
Рекомендована література
- Стріха М. На тлі славетних попередників // ЛУ. 1991, 14 берез.