Коронавірусна інфекція

КОРОНАВІ́РУСНА ІНФЕ́КЦІЯ — інфекційна хвороба людей і тварин (ссавців і птахів), яку спричиняють віруси з родини коронавірусів, що поділяються на 4 роди. Епідемічні штами вірусів уналежнено до двох родів — Alphacoronavirus і Betacoronavirus. Їхній генóм представлений одноланцюговою РНК. Нуклеокапсид оточений білковою мембраною і ліпідною зовнішньою оболонкою з численними шипоподібними відростками (під електронним мікроскопом вони нагадують корону).

Коронавіруси здатні вражати органи дихання, травний канал і нервову систему. Первинна репродукція вірусу відбувається в слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів і далі може поширюватися на нижні відділи, спричиняючи розвиток трахеобронхіту і пневмонії. У більшості хворих людей коронавірусна інфекція перебігає легко і проявляється помірною гарячкою, болем у горлі, кашлем; рідше — важко, призводячи до пневмонії різного ступеня тяжкості та, щонайгірше, летальних наслідків.

Патогенні для тварин коронавіруси вперше були описані в 1930. Через 30 років (у 1960-х) два штами були визнані патогенними для людини, зокрема HCoV-229E (альфа-коронавірус) і HCoV-OC43 (бета-коронавірус), які, проте, викликають легку респіраторну хворобу. У 2002–2003 в Китаї коронавіруси спричинили епідемію тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS). Уважають, що його збудник, SARS-CoV, є похідним від коронавірусів кажанів. Тоді було зареєстровано 8096 хворих. Загальна летальність склала майже 10 % (переважно особи старшої вікової групи — понад 60 років). У 2012–2014 в Саудівській Аравії та сусідніх країнах мав місце епідемічний спалах так званого респіраторного синдрому Близького Сходу (MERS), спричинений вірусом MERS-CoV, що генетично близький до коронавірусів верблюдів. Тоді було зареєстровано 699 лабораторно підтверджених випадків у людей, померло 34,5 %.

Поява пандемії коронавірусної хвороби 2019

У листопаді 2019 в Китаї було діагностовано перший випадок нової коронавірусної інфекції, збудник якої отримав назву SARS-CoV-2, а хвороба — COVID-19 (акронім від англ. coronavirus disease 2019). Геном цього вірусу на 79,5 % збігається з геномом вірусу SARS-CoV і на 96 % з геномом коронавірусу кажанів. Це дає підстави вважати, що SARS-CoV-2, збудник хвороби, виник через зооноз (від тварини до людини). Науковці висувають гіпотезу, що вірус найімовірніше походить від кажанів, який, однак, перейшов до людини через проміжного господаря (носія), хоча конкретний вид такого господаря не встановлено.

Передача вірусу від людини до людини відбувається за допомогою аерозольного і контактного механізмів. На поверхні пластику чи металу він може зберігатися до 3 діб, а на дерев’яній — до 4 годин. Експерименти з білкового моделювання цього коронавірусу показали, що його білок S специфічно зв’язується з білком ACE2 людських клітин, тобто останній є рецептором нового збудника і допомагає йому проникнути в клітину. Вірус може спричиняти легкі або тяжкі форми інфекції з такими симптомами та синдромами, як гарячка, кашель, пневмонія, діарея, дихальна й ниркова недостатності.

Епіцентр нової епідемії виник у м. Ухань (Китай), у якому нараховують понад 11 млн жителів (у місті є й Інститут вірусології Китайської академії наук, у зв’язку з чим існують недоведені припущення про штучне походження вірусу). Наукові дослідження 2024 року наводять докази, що вірус вперше з’явився на прилавках із м’ясом диких тварин цього міста. Спалах хвороби швидко поширився на всі провінції Китаю, згодом — на понад 200 країн.

2 березня 2020 року зафіксовано перший випадок нової коронавірусної інфекції в Україні (м. Чернівці). 11 березня 2020 ВООЗ офіційно визнала наявність пандемії COVID-19 у світі й закликала уряди уражених країн запровадити загальнодержавні карантинні заходи. 12 березня 2020 карантин почав діяти в Україні з відповідним комплексом протиепідемічних і профілактичних заходів (закриття держаних кордонів, шкіл, дитячих закладів, бібліотек, театрів та інших закладів культури, магазинів, за винятком аптек і продовольчих магазинів, скорочення громадського транспорту, заборона зібрань тощо).

Основні симптоми і діагностика коронавірусної хвороби 2019

Інкубаційний період триває 2–14 діб. Основні клінічні симптоми такі:

гарячка,
кашель (переважно сухий),
біль у горлі,
втома,
задишка (ускладнене дихання).

Крім того, хворі можуть скаржитися на закладення носа, біль у голові та м’язах, озноб, зрідка на нудоту, блювання, пронос. На 3–5-ту добу може приєднатися пневмонія. Для важкої пневмонії характерні часте дихання (>30 за 1 хв) і виражена дихальна недостатність. Її прогресування може ускладнитися гострим респіраторним дистрес-синдромом, сепсисом і септичним шоком. Станом на 2020, летальність коливається приблизно від 2,3 % (Китай) до 10 % (Італія). За даними китайських лікарів, у 80 % випадків COVID-19 має легкий перебіг, у 15 % — тяжкий, у 5 % — дуже тяжкий, тобто небезпечний для життя (легенева недостатність, септичний шок, поліорганна патологія). Найтяжче COVID-19 переносять хворі з діабетом, серцево-судинними проблемами (передусім висока гіпертонія), хронічними захворюваннями органів дихання (ХОЗЛ, бронхіальна астма, легеневий туберкульоз), цереброваскулярними, онкологічними захворюваннями. Найлегше хворіють діти, найтяжче — літні люди.

Запідозрити COVID-19 можна на підставі відповідних епідеміологічних і клінічних даних. До уваги беруть факт перебування пацієнта протягом останніх 14 днів до захворювання в країнах або регіонах підвищеного ризику або спілкування з людьми, які мали гарячку та респіраторні симптоми. Крім наведених вище клінічних ознак, підозрілими на коронавірусну інфекцію треба вважати характерні дані комп’ютерної томографії легень: множинні затемнення, що нагадують матові скельця, та інфільтрати обох легень й ущільнення легеневої тканини.

Для лабораторного підтвердження діагнозу використовують:

полімеразну ланцюгову реакцію на виявлення нуклеїнової кислоти коронавірусу в матеріалі від хворого (золотий стандарт),
швидкий тест на виявлення антитіл до коронавірусу в крові за допомогою імунохроматографічного методу (позитивний результат здатен фіксуватися на 5–6-й день від початку захворювання).

Від хворих і контактних осіб на дослідження забирають мазки з носо- і ротоглотки, мокротиння, ендотрахеальний аспірат, кров, сечу, кал. Диференційна діагностика передбачає застосування тест-системи для виявлення вірусів грипу та інших гострих респіраторних вірусних інфекцій, симптоми яких подібні до COVID-19.

Лікування і профілактика коронавірусної хвороби 2019

Хворі та контактні особи підлягають негайній ізоляції. Місцем лікування хворих осіб повинні бути мельцерівські бокси з ізольованою вентиляцією, герметичні бокси зі зниженим тиском, бокси інтенсивної терапії виділених місцевою владою лікувальних закладів. Медичний персонал користується засобами індивідуального захисту 1–3-го рівнів залежно від виду роботи (хірургічна шапочка, маска медичний респіратор або захисний респіраторний девайс, що покриває все обличчя, робочий костюм, одноразовий захисний костюм, одноразові захисні рукавиці, захисні окуляри).

Раннє лікування може зменшити частоту важких і критичних форм захворювання та пом’якшити їх перебіг. Для цього пропонують протималярійні гідроксихлорохін або хлорохін, комбінований препарат від ВІЛ-інфекції лопінавір / ритонавір, протигрипозний озельтамівір, противірусні препарати широкого спектру дії ремдесивір, нуклекс, протефлазид та ін. Однак ефективність цих препаратів поки що остаточно не доведено, оскільки їх не досліджено за критеріями доказової медицини як ліків від COVID-19. Тому призначають зазвичай патогенетичну і симптоматичну терапію відповідно з клінічними показаннями. При гострому респіраторному дистрес-синдромі — тоцилізумаб і метилпреднізолон. У разі приєднання вторинних бактерійних і опортуністичних інфекцій — антибіотики та інші хіміопрепарати. При гіпоксемії здійснюють оксигенотерапію і штучну вентиляцію легень. Ізоляцію перехворілих припиняють після отримання двох негативних результатів дослідження мазків з носоглотки на РНК коронавірусу.

З метою профілактики інфікування й поширення хвороби ВООЗ рекомендує вживати такі заходи: мити руки з милом (не менше 30 с) і обробляти їх спиртовим антисептиком, не торкатися очей, носа й рота брудними руками, застосовувати медичні маски, уникати споживання сирих або недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження, оминати людні місця. У разі підозри в себе коронавірусної інфекції МОЗ радить невідкладно звернутися до свого сімейного лікаря або на «гарячу лінію».

Специфічної профілактики COVID-19 не існує, проте науковці зі всього світу запропонували низку вакцин. Ефективними серед них визнано мРНК-вакцини, що були розроблені завдяки відкриттям щодо модифікації нуклеотидних основ (за ці відкриття у 2023 р. присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини).

Кінець пандемії коронавірусної хвороби 2019

5 травня 2023 року ВООЗ оголосила про завершення режиму надзвичайної ситуації, викликаної пандемією коронавірусної хвороби 2019. Це рішення ухвалено після 15-го засідання Комітету з надзвичайних ситуацій ВООЗ; зазначено, що інфекція вже не становить такої загрози здоров’ю населення у країнах світу завдяки підвищенню стійкості імунітету, зменшенню смертності та навантаження на національні системи охорони здоров’я. Водночас наголошено, що це не означає закінчення COVID-19 як глобальної загрози. Вірус продовжує циркулювати, можуть з’являтися нові штами, спричиняючи сплески захворюваності та смертності.

В Україні 1 липня 2023 року рішенням КМУ завершено карантинні заходи, встановлені для запобігання поширенню COVID-19. Водночас уряд й надалі рекомендує вакцинацію як ефективний засіб проти вірусу, а пункти вакцинації залишаються доступними для громадян. За час пандемії в Україні зареєстровано понад 5,5 млн випадків захворювання на коронавірусну хворобу, з них 2% — летальні, у світі — понад 760 млн, з них 0,9% — летальні.