Мстислав (Скрипник)

МСТИСЛА́В (Скрипник Степан Іванович; 10. 04. 1898, Полтава — 11. 06. 1993, м. Ґрімсбі, провінція Онтаріо, Канада, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — церковний діяч, перший патріарх Київський і всієї України. Племінник С. Петлюри. Закін. гімназію в Полтаві (1916) й офіцер. школу в м. Оренбург (Росія). У березні 1918 вступив добровольцем до кінно-гайдамац. полку ім. Костя Гордієнка Окремої Запороз. дивізії Армії УНР, у складі якого брав участь у боях з більшовиками; 1920 служив у 3-й Заліз. дивізії Армії УНР; 1920–21 — особистий ад’ютант Гол. отамана УНР С. Петлюри. Відтоді мешкав у таборах для інтернованих на тер. Польщі, від 1923 — у Варшаві, де 1930 закін. Вищу школу політ. наук. Розбудовував кооп. рух і укр. шкільництво на окупов. Польщею укр. землях Волині, 1930–39 був послом (депутатом) польс. сейму від укр. насел. Волині. Брав активну участь у захисті укр. Церкви, мови, культури від полонізації. Прослухав курс лекцій з богослов’я у Варшав. університеті. Співпрацював із єпископатом і духовенством УАПЦ, зокрема митрополитом Полікарпом (Сікорським), у роки 2-ї світової вій­ни — з її Холм. єпархією. 1940 у Львові за нез’ясов. обставин вбито дружину М. Деякий час у Рівному разом із У. Самчуком видавав г. «Волинь». 1942 пострижений у ченці, у квітні того ж року висвяч. у ієреї. 14 травня 1942 у кафедрал. соборі Андрія Первозваного у Києві хіротонізов. на єпископа Переяславського УАПЦ. Для розбудови православ. церк. парафії на засадах незалеж., автокефал. УАПЦ об’їхав багато регіонів Наддніпрян. і Сх. України. За проукр. церк. і державниц. діяльність заарешт. і ув’яз­нений окупац. нім. владою. Завдяки зусиллям єпископату й усієї спільноти УАПЦ звільнений, але із забороною служити й проповідувати. Від 1944 — за кордоном. 1947 як єпископ Паризький УАПЦ підвищений до сану архієпископа і відряджений до Канади. 1950 переїхав до США, співпрацював з предстоятелем УПЦ у США митрополитом Іоан­ном (Теодоровичем), після смерті якого 1971 обраний предстоятелем УПЦ у США, країнах Зх. Європи, Пд. Америки, Австралії і Нової Зеландії в сані митрополита. Видат. досягненням М. у США стала побудова духов. центру православ. українців діаспори у Бавнд Бруці: храм св. апостола Андрія, семінарія св. Софії, б-ка, музей, консисторія, дім для пенсіонерів, пам’ятники митрополитові Василю (Липківсько­му) і великій княгині київ. Ользі, цвинтар-пантеон визнач. українців. 5 червня 1990 на помісному Всеукр. православ. соборі в Києві митрополит М. обраний патріархом Київським і всієї України УАПЦ. Після проголошення УПЦ КП 1992 став патріархом цієї Церкви. За роки патріаршества М. 7 разів на тривалі періоди відві­дував Україну. Похов. у крипті церкви св. апостола Андрія. 1995 у Полтаві в будинку, де народився М., відкрито Мстислава патріарха Музей. У Львові, Києві, Івано-Франківську встановлено мемор. дошки М., його ім’ям названо вулиці в Києві та Полтаві.

Завантажити статтю