Наконечний Микола Федорович

Визначення і загальна характеристика

НАКОНЕ́ЧНИЙ Микола Федорович (25. 08(07. 09). 1900, с. Новий Тагамлик, нині Машівського р-ну Полтавської обл. — 11. 11. 1981, Харків) — мовознавець. Закінчив 1-у Полтавську гімназію (1917) та Полтавський ІНО (1923). Учителював у Полтаві; викладав у Харківському технікумі експлуатації залізниць та Комуністичному університеті. Від 1925 навчався в аспірантурі, працював науковим співробітником науково-дослідної кафедри мовознавства Харківського ІНО. Від 1933 викладав у Харківському університеті, звідки 1934 був звільнений за звинуваченням в українському буржуазному націоналізмі. Згодом отримав дозвіл працювати у Харківському інституті іноземних мов. Від 1939 — у Харківському університеті; від 1941 — у Ворошиловградському педагогічному інституті (нині Луганськ). 1943 повернувся до Харківського університету, де завідував відділом української мови та літератури. Один із ініціаторів проведення у червні 1943 конференції українських письменників та науковців в окупованому німецькими військами Харкові. 1948 звільнений, оскільки не мав ученого звання і наукового ступеня. 1949 підготував кандидатську дисертацію з фонетичної та фонологічної систем української мови в синхронному і діахронному вимірах, однак захист не відбувся. Згодом читав лекції у Харківському технікумі промислового транспорту та сільськогосподарському інституті. 1958 знову повернувся до Харківського університету. Від 1970 — на пенсії. Наукові дослідження: діалектологія, історична граматика, орфоепія, фонетика й фонологія, історія української мови, культура мови, перекладознавство, лінгвостилістика, фразеологія.

Завантажити статтю