Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ)

Визначення і загальна характеристика

ОРГАНІЗА́ЦІЯ З БЕЗ­ПЕ́КИ І СПІВ­РОБІ́ТНИЦТВА В ЄВРО́ПІ — між­народна організація, що обʼ­єд­нує 57 держав-учасниць із Європи, Пів­нічної Америки та Азії. Основною метою діяльності ОБСЄ (англ. абревіатура — OSCE) є забезпече­н­ня без­пеки і стабільності, миру та демократії, попередже­н­ня і врегулюва­н­ня конфліктів мирним шляхом (див. також Колективна без­пека).

Становле­н­ня ОБСЄ та її принципи

Протягом 20 років Нарада з без­пеки і спів­робітництва в Європі діяла як багато­сторон­ній форум на найвищому рівні для проведе­н­ня діалогу та пере­говорів між країнами Заходу і Сходу з питань без­пеки і врегулюва­н­ня конфліктів, ґрунтуючись не на між­народно-правовій, а на політичній угоді, якою є Під­сумковий акт НБСЄ. Із заверше­н­ням «холодної війни» по­стало пита­н­ня про ін­ституціоналізацію НБСЄ і пере­творе­н­ня її у повноцін­ну між­народну організацію. Перші кроки на цьому шляху зроблено 21 листопада 1990, коли глави держав та урядів країн-учасниць під­писали Паризьку хартію для нової Європи. Цей документ не лише по­вторив основоположні принципи, раніше закріплені в Під­сумковому акті НБСЄ, але й значно роз­винув їхнє значе­н­ня — на перше місце виведено принцип поваги до прав людини, а також пита­н­ня демократії та верховенства права.

Згідно із Паризькою хартією, ніхто не може бути під­даний катува­н­ням чи нелюдському або такому поводжен­ню і покаран­ню, що принижує гідність, свавільному арешту або утриман­ню під вартою; кожна людина має право знати свої права, брати участь у виборах, користуватися своїми економічними, соціальними і культурними правами, а також мати право на справедливий суд, свободу думки, слова, совісті, віро­сповіда­н­ня, асоціацій і мирних зі­брань, пере­сува­н­ня, на власність та зайня­т­тя під­приємницькою діяльністю.

Структура та зав­да­н­ня ОБСЄ

До основних зав­дань ОБСЄ належать:

• викона­н­ня всіх зобовʼязань, взятих НБСЄ;
• створе­н­ня системи загальної без­пеки;
• попередже­н­ня конфліктів та за­охоче­н­ня і роз­виток превентивної дипломатії;
• сприя­н­ня зміцнен­ню прав і основних свобод людини, мирному врегулюван­ню спорів і конфліктних ситуацій;
• роз­виток спів­робітництва у напрямі утвердже­н­ня ринкової економіки.

ОБСЄ має роз­галужену внутрішню структуру, її ін­ститути та органи поділяють на три групи: органи для проведе­н­ня пере­говорів і прийня­т­тя рішень, оперативні структури та ін­ститути, а також органи, повʼязані із ОБСЄ.

ОБСЄ і Україна

Україна є учасницею ОБСЄ від 30 січня 1992 року. Вона бере активну участь у роботі всіх колективних керівних органів організації, активно взаємодіє з ін­ститутами ОБСЄ: Верховним комісаром у справах національних меншин, Бюро з демократичних ін­ститутів і прав людини, Пред­ставником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації.

Агресія збройних сил РФ щодо України грубо порушує основні принципи ОБСЄ. У від­повідь на зверне­н­ня уряду України щодо вторгне­н­ня на територію Автономної Республіки Крим 21 березня 2014 року По­стійна Рада ОБСЄ прийняла ріше­н­ня про роз­міще­н­ня в Україні Спеціальної моніторингової місії між­народних спо­стерігачів ОБСЄ. Мандат місії діє на всій території України у межах її між­народно ви­знаних кордонів.

Первісно Спеціальну моніторингову місію роз­міщено на 6-місячний термін, однак її мандат може бути продовжений на на­ступні аналогічні періоди за ріше­н­ням По­стійної Ради на проха­н­ня України. До складу Спеціальної моніторингової місії спочатку уві­йшло 100 цивільних спо­стерігачів, яких роз­містили у Дні­прі, Донецьку, Івано-Франківську, Львові, Луганську, Одесі, Харкові, Херсоні, Чернівцях із штаб-квартирою в Києві. Від­повід­но до звіту Спеціальної моніторингової місії, станом на березень 2021 року її чисельність становила 730 цивільних не­озброєних спо­стерігачів із 44 держав-учасниць ОБСЄ, з них 550 осіб — на Сході України. Спо­стерігачі щодня надавали звіт державам-учасницям ОБСЄ, від яких вони направлені до місії (звіти до­ступні англійською, українською і російською мовами).

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ за­знавала по­стійної критики з боку українських політичних і громадських діячів та засобів масової інформації, які звинувачували керівництво місії у небажан­ні бачити докази російської військової присутності на Донбасі, а спо­стерігачів — у заангажованості та необʼєктивності. Така критика об­ґрунтована й тим, що у складі місії залучено 39 громадян РФ, що спонукає недовіру до висновків і звітів Спеціальної моніторингової місії. Загалом ОБСЄ намагалася сприяти політичному врегулюван­ню конфлікту, зокрема на основі Мінських угод. Проте повномас­штабне вторгне­н­ня Росії в Україну в 2022 році сут­тєво ускладнило ці зуси­л­ля. Серед інших викликів для ОБСЄ у звʼязку з російською війною в Україні: здатність ОБСЄ ефективно реагувати на агресію Росії обмежена через її мандат, який не перед­бачає за­стосува­н­ня військової сили; принцип нейтралітету, який є одним з основних принципів ОБСЄ, ускладнює організації зайняти більш одно­значну позицію щодо агресора

Виклики для ОБСЄ у звʼязку з війною РФ проти України:

• можливість ефективно реагувати на агресію Росії обмежена через її мандат, який не перед­бачає за­стосува­н­ня військової сили;
• принцип нейтралітету, який є одним з основних принципів ОБСЄ, ускладнює організації зайняти більш одно­значну позицію щодо агресора;
• РФ як по­стійний член Ради Без­пеки ООН і впливовий гравець в ОБСЄ часто використовує своє право вето для блокува­н­ня рішень, спрямованих проти неї.

Завантажити статтю