Оріль

ОРІ́ЛЬ  — річка у Лозівському і Красноградському районах Харківської області, Полтавському районі Полтавської області, Павлоградському, Новомосковському та Дніпровському районах Дніпропетровської області, права притока Дніпра (басейн Чорного моря). Інша назва — Орель. Довжина 370 км, площа водозбірного басейну 9800 км². Бере початок на Сході від с. Єфремівка Лозівського р-ну, впадає в Дніпро (Дніпровське водосховище) біля селища Обухівка Дніпровського р-ну. Долина трапецієподібна, асиметрична, праві схили високі і круті, ліві — низькі і пологі; ширина до 7,0 км, глибина до 60 м. Заплава двостороння, ширина до 3,0–4,0 км. Зайнята луками, старицями, в нижній течії заболочена. Річище дуже звивисте; завширшки від 10 до 100 м, завглибшки до 6,0 м. На перекатах влітку пересихає. Похил річки 0,27 м/км. Живлення мішане. Є гідрологічні пости (с. Степанівка Лозів. р-ну, селище Царичанка Дніпровського р-ну). Середня багаторічна витрата води 12,0 м³/сек. Замерзає на початку грудня, скресає у березні. Має високу мінералізацію води (від 1500 до 2100 мг/дм³).

Основні притоки — Орілька, Багатенька, Широка Кільченька, Мокра Заплавка, Журавка, Прядівка (усі — ліві); Багата, Мажарка, Берестова, Ор­чик, Мокра Лип’янка, Мокра Маячка, Вошива, Очеп (усі — праві). Вода гідрокарбонатно-сульфатного складу. Мінералізація її змінюється від 750 до 1200 мг/дм³. У бас. О. споруджено низку водосховищ і ставків, які використовують для водопостачання, зрошення, рибництва, рекреації. 1967 у пониззі річки від с. Могилів Дніпровського р-ну (18 км вище старого гирла О.) до смт Обухівка протягом 61 км споруджено штучне русло. Нині О. впадає в Дніпро на 41 км нижче старого річища. На ділянці від с. Кільчень до с. Могилів заплавою О. проходить траса Дніпро–Донбас каналу, збудованого 1970–81. У нижній течії — Дніпровсько-Орільський природний заповідник.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю