Олді Генрі Лайон

Визначення і загальна характеристика

О́ЛДІ Генрі Лайон (справж. — Громов Дмитро Євгені­йович та Ладиженський Олег Семенович) — дует письмен­ників-фантастів. Член Кон­гресу літераторів України (2011). Лауреат числен. літ. премій, на Всесвіт. фестивалі фантастики «Єврокон» (Київ, 2006) отримав зва­н­ня «Кращий письмен­ник-фантаст Європи 2006». Громов Дмитро Євгені­йович (30. 03. 1963, Сімферополь): закін. Харків. політех. ін­ститут (1986), навч. в аспірантурі на каф. заг. та неорган. хімії цього ін­ституту і був м. н. с. (1988–91), працював інж.-хіміком Харків. HВО «Карбонат» (1986–88), ред. видавництва «Реванш» (Харків, 1992–95). Ладиженський Олег Семенович (23. 03. 1963, Харків): закін. Харків. ін­ститут культури (1984), був кер. самодіял. театр. колективу та реж. театру-студії «Пелікан» (1984–2000). Від 1995 обидва почали за­йматися профес. письмен­ниц. діяльністю. 1999–2011 — організатори й чл. оргкомітету Між­нар. фестивалю фантастики «Зоряний міст» (Харків), що став поміт. явищем у культур. житті не лише Харкова, а й України. Псевд. О. виник з ана­грами імен письмен­ників (ОЛег+ДІма) під час під­готовки до вид. перших влас. спільних творів. Видавці наполягли також на необхідності додати до «іноземного прі­звища» автора «ініціали» — Г(ромов) та Л(адиженський), що потім були роз­шифровані як Генрі Лайон. Нині ви­йшли друком понад 240 вид. творів О. (із врахува­н­ням пере­ви­дань та пере­кладів ін. мовами) заг. накладом понад 1,5 млн прим. Мова творів пере­важно російська, низку романів та повістей ви­дано українською мовою в автор. пере­кладі. Окремі з них пере­кладені франц., литов., польс., чес. мовами, їх друкували в Канаді, Литві, Польщі, Чехії. Магістрал. напрямом творчості О. став жанр т. зв. філос. бо­йовика, створеного письмен­ниц. дуетом. Суть його полягає в по­єд­нан­ні захопливого динам. сюжету з нетривіальними, досить глибокими та філос. опрацюва­н­нями другого плану. Письмен­ники прагнуть показати психологію героїв у не­стандарт. об­ставинах, через дію змусити читача спів­переживати. Своїми літ. вчителями вважають Р. Желязни та А. і Б. Стругацьких. Твор. доробок О. можна умовно поділити на кілька великих циклів: «Люди, боги і я», куди входять твори істор.-міфол. спрямува­н­ня, написані на основі міфології різних народів (грец., іран., китай., япон. тощо); «Вогні великого міста» — твори в дусі магіч. реалізму, дія в них від­бувається у великому сучас. мегаполісі, де неважко впі­знати рідне місто спів­­авторів Харків; «Ойкумена» — велетен. цикл, події якого роз­гортаються в далекому ракетно-косміч. майбутньому, корі­н­ня якого тягнеться із сьогоде­н­ня і сивої давнини; «Чиста фентезі» — твори філос. плану, дія яких від­бувається в умовно-казк. світі. Про­блематика творів О. також дуже широка. Вони не зосереджуються на одній і тій самій про­блемі, а пишуть про те, що хвилює їх без­посередньо та су­спільство, в якому вони живуть: про­блема взаєморо­зумі­н­ня людей різних рас, верств і статків; від­повід­альність твор. людини (письмен­ника, поета, режисера, вченого) за свої витвори й винаходи; взаємини між людиною та Богом, пита­н­ня віри й без­­вірʼя; пошуки людиною свого місця під сонцем, вибір між правдою та кривдою, добром і злом.

Тв.: Войти в образ. Х., 1994; Дорога. Х., 1994; Герой должен быть один. Барнаул, 1996; Вос­ставшие из рая. Х., 1996; Путь меча. Нижний Новгород, 1996; Па­сынки Восьмой Заповеди. Москва, 1996; Мес­сия очищает диск. Москва, 1997; Дайте им умереть. Москва, 1997; Чер­ный Баламут: В 3 т. Москва, 1997–98; Я возьму сам. Москва, 1998; Нам здесь жить: В 2 т. Москва, 1999 (у спів­­авт. з Андрієм Валентиновим); Рубеж. Москва, 1999 (у спів­­авт. з Андрієм Валентиновим і Дяченками — Мариною та Сергієм); Ноперапон, или По образу и подобию. Москва, 1999; Маг в Законе: В 2 т. Москва, 2000; Одис­сей, сын Лаэрта: В 2 т. Москва, 2000–01; Богадельня. Мос­ква, 2001; Шутиха. Москва, 2003; Песни Петера Сьлядека. Москва, 2004; Пентакль. Москва, 2005 (у спів­­авт. з Андрієм Валентиновим і М. та С. Дяченками); Приют героев. Москва, 2006; Обитель героїв. К., 2006; Шмагія. К., 2006; Ойкумена: Цикл у 15 т. Москва; С.-Пе­тербург, 2007–19; Алюмен: В 3 т. Москва, 2008–09 (у спів­­авт. з Андрієм Валентиновим); Золотарь, или Просите и дано будет. Москва, 2009; Внук Персея: В 2 т. Мос­ква, 2011–12; Циклоп: В 2 т. Москва, 2012; Крепость души моей. С.-Пе­тербург, 2012 (у спів­­авт. з Андрієм Валентиновим); Шерлок Холмс против марсиан. С.-Пе­тербург, 2014; Сильные: В 2 т. С.-Пе­тер­бург, 2016; Свет мой, зеркальце. С.-Пе­тербург, 2017; Бык из Машины. С.-Пе­тербург, 2017; Нюансеры. С.-Пе­тербург, 2019; Карп и Дракон: В 2 т. С.-Пе­тер­бург, 2019–20; Черный ход. С.-Пе­тер­бург, 2020; Золотой лук: В 2 т. С.-Пе­тербург, 2021.

Літ.: Шмалько А. Боги и люди Генри Ла­йона Олди // Олди Г. Л. Герой должен быть один. Барнаул, 1996; Харитонов Е. Миры Генри Ла­йона Олди // Библио­графия. 1996. № 3; Черный И. Украинский «Омен» // Порог. 1999. № 11; Його ж. «Философский боевик» Г. Л. Олди // Олди Г. Л. Пасынки Восьмой Заповеди. Москва, 2000; Черный И., Шмалько А. Заметки на полях, или Диалог о не­простом мире не­простого романа // Олди Г. Л. Маг в Законе. Москва, 2000; Сединина Ю. Ex ipso fonte bibere: Алюзии и реминисценции античной мифологии в творчестве Г. Л. Олди // Олди Г. Л. Сумерки мира. Москва, 2005; Андреева Ю. Триумвират: Твор. био­графии писателей-фантастов Генри Ла­йона Олди, Андрея Валентинова, Марины и Сергея Дяченко. Красноярск, 2013; Петухова Е. Библейские мотивы в романе Г. Л. Олди и А. Валентинова «Крепость души моей» // Наук. зап. Харків. пед. університету. 2014. Вип. 3, ч. 2; Черный И. Жанровая специфика романа Г. Л. Олди «Шерлок Холмс против марсиан» // Вісн. Харків. університету. Сер. Філологія. 2015. № 1134.

І. В. Чорний

Завантажити статтю