Козлов Валерій Олегович
КОЗЛО́В Валерій Олегович (18. 05. 1947, м. Мурманськ, РФ) — піаніст, педагог. Заслужений артист України (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2013). Закін. Київську консерваторію (1971) та аспірантуру при ній (1975; кл. Т. Кравченко), де й працює від 1974 (нині Нац. муз. академія України): від 1996 — професор кафедри спец. фортепіано, від 2005 — декан фортепіан. ф-ту. Водночас 1969–86 — викладач Київ. муз. училища ім. Р. Ґлієра, 1979–86 — соліст Укрконцерту (Київ). К. — піаніст лірич. обдарування. У репертуарі — твори зх.-європ., рос. класики, сучас. укр. композиторів, зокрема Є. Станковича, М. Скорика, О. Костіна, О. Киви. Гастролі у країнах СНД, Литві, Франції, Мексиці. Має фонд. записи на Укр. радіо. Упорядник і ред. зб. «Легкі сонатини українських композиторів для фортепіано» (1985), «Сонатини українських композиторів для фортепіано» (1987), «Сонати українських радянських композиторів для фортепіано» (1989, вип. 1; 1990, вип. 2; усі — Київ). Серед учнів — Ю. Кот, О. Гринюк, А. Баришевський, А. Бондаренко, Л. Акопова, М. Пухлянко.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О роли коммуникативности в музыкальном исполнительстве // Актуал. проблемы сов. муз. культуры: Сб. науч. тр. К., 1987; Сонати, сонатини, варіації. 1–4 кл.: Навч. посіб. К., 1989 (співавтор); Сюїти, рондо, фантазії. 1–4 кл.: Навч. посіб. К., 1990 (співавтор); Музикант, педагог, вихователь: [Т. Кравченко] // Виконав. школи вищих учбових закладів України: Темат. зб. наук. пр. К., 1990; «Болдинська осінь» фортепіанного факультету // Культура, інформація, творчість. 2010. № 2(16).
Рекомендована література
- Непоседова О. Задушевність і простота // Театр.-концерт. Київ. 1990. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
