Розмір шрифту

A

Труша Івана художньо-меморіальний музей

ТРУ́ША ІВА́НА ХУДО́ЖНЬО-МЕМОРІА́ЛЬНИЙ МУЗЕ́Й  — від­діл Національного музею імені А. Шептицького у Львові. Заснований 1986 на під­ставі заповіту дітей художника — Аріадни й Романа Трушів та ріше­н­ня Львівського облвиконкому. Під­порядкований Міністерству культури та стратегічних комунікацій України. Екс­позицію від­крито 1989 до 120-річчя від дня народже­н­ня митця в двоповерховій віллі в стилі пізньої сецесії (вул. І. Труша, № 28), збудованій 1910 за проєктом О. Лушпинського. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значе­н­ня. На фасаді встановлено бронзову меморіальну таблицю з барельєфом І. Труша (скульптор Й. Садовський, архітектор В. Каменщик). Характерною особливістю вілли є асиметричні фасади й прибудована до західного крила деревʼяна веранда в стилі народної архітектури. Тут митець із сімʼєю мешкав понад 30 р., зу­стрічався з однодумцями та приятелями, зокрема з І. Франком, М. Грушевським, В. Стефаником, М. Мочульським, О. Роз­дольським, І. Свєнціцьким та ін. На 2-му поверсі знаходиться творча робітня-студія. Художник власноруч за­ймався упорядкува­н­ням присадибної території, збагачуючи ландшафт рідкісними породами дерев, насамперед улюбленими соснами, різновидами кримських та карпатських квітів, оздобивши альпійською гіркою нижню частину саду. Саме тут зародилася ідея створе­н­ня циклу «В обі­ймах снігу», мотивом якого став невеличкий кущик гірської сосни, привезений І. Трушем із мандрівки, а також циклу «Квіти».

Формува­н­ня музейної колекції (нині нараховують понад 300 творів) роз­почали Андрей Шептицький та І. Свєнціцький (перший директор музею) в 1900-х рр. 1939—44 до музею наді­йшли на депозитне зберіга­н­ня приватні колекції та корпоративні збірки українських ін­ституцій, у яких були твори І. Труша; у 1960—1980-х рр. музей закуповував живописні роботи художника; у 1980-х рр. діти митця пере­дали родин­ний архів. Екс­позицію неодноразово оновлювали. До 150-ліття від дня народже­н­ня художника було здійснено реекс­позицію, роз­роблено та впроваджено творчу айдентику й фірмовий стиль музею (2019). Пʼять роз­ділів зна­йомлять із основними віхами життя та творчості митця та з його живописною спадщиною. Тут є світлини, особиста бібліотека, меблі й інші меморіальні предмети, зокрема особисті речі дружини Аріадни (див. Драгоманови). Чималий пласт фото­графій і архівних матеріалів із родин­ної спадщини, епістолярію, мемуарів і доробку художника в галузі мистецької критики, спогадів його сучасників зі­брано в інтер­активній презентації в одному з екс­позиційних роз­ділів. Уперше пред­ставлено генеалогічне дерево роду Трушів. Музей є осередком збереже­н­ня, багатовекторного дослідже­н­ня та промоції творчої спадщини І. Труша. Спів­робітники музею проводять числен­ні ви­ставки, пленери, творчі конкурси, майстеркласи, лекторії, літературно-мистецькі вечори; здійснюють пошукову, науково-дослідницьку та культурно-освітню роботу, готують до друку науково-популярні та наукові ви­да­н­ня. Зокрема, організовано ювілейні ви­ставки творів І. Труша в головній будівлі музею (1994, 1999, 2004, 2009, 2019), тематичні ви­ставки «Іван Труш та Іван Франко. Сторінки взаємин» (1997), «Великі українці» (2000), «Подорожі Івана Труша», «Леся Українка: історія одного порт­рета» (обидві — 2001), «Іван Труш і його доба: ви­ставка порт­рета» (2006), «Порт­рети Івана Труша» (2011). Творчість українського митця-ім­пресіоніста було ре­презентовано на ретро­спективних ви­ставках у Польщі та в Україні: «Сонячні акорди в палітрі Івана Труша» (2011, Сопот, Польща), «Іван Труш: малярські елегії українського неоромантика» (2013, Харків). За матеріалами обох ви­ставок на­друковано два альбоми-каталоги. Роботи І. Труша неодноразово екс­понували на ви­ставкових проєктах, присвячених окремій темі: «Українські художники: студенти і випускники Академії красних мистецтв у Кракові» (1998, Краків, Польща), «Нагірні, Леви: історія родини» (2000), «Схід у творчості європейських художників» (2008; обидві — Львів), «Львів — місто від­крите» (2006, м. Радом, Польща), «Українці у світі. До 1020-річчя хреще­н­ня Київської Русі» (2008), «Ім­пресіонізм і Україна. Живопис кінця ХІХ — початку ХХ столі­т­тя» (2009; обидві — Київ), «Мистецтво Львова ХХ столі­т­тя» (2012, Ужгород), «Ангели» (Львів) «Дивовижні історії Криму» (обидві — 2019), «Леся Українка: 150 імен» (2021; обидві — Київ), «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» (Ві­день), «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» (Братислава; обидві — 2024). Творчість І. Труша є предметом наукових конференцій, зокрема проведених у музеї 1969, 2001, а також круглих столів, семінарів-практикумів для педагогів.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
берез. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
відділ Національного музею імені А
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
888356
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
8
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Труша Івана художньо-меморіальний музей / О. Я. Біла // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-888356.

Trusha Ivana khudozhno-memorialnyi muzei / O. Ya. Bila // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-888356.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору