Труша Івана художньо-меморіальний музей
ТРУ́ША ІВА́НА ХУДО́ЖНЬО-МЕМОРІА́ЛЬНИЙ МУЗЕ́Й — відділ Національного музею імені А. Шептицького у Львові. Заснований 1986 на підставі заповіту дітей художника — Аріадни й Романа Трушів та рішення Львівського облвиконкому. Підпорядкований Міністерству культури та стратегічних комунікацій України. Експозицію відкрито 1989 до 120-річчя від дня народження митця в двоповерховій віллі в стилі пізньої сецесії (вул. І. Труша, № 28), збудованій 1910 за проєктом О. Лушпинського. Будинок є памʼяткою архітектури місцевого значення. На фасаді встановлено бронзову меморіальну таблицю з барельєфом І. Труша (скульптор Й. Садовський, архітектор В. Каменщик). Характерною особливістю вілли є асиметричні фасади й прибудована до західного крила деревʼяна веранда в стилі народної архітектури. Тут митець із сімʼєю мешкав понад 30 р., зустрічався з однодумцями та приятелями, зокрема з І. Франком, М. Грушевським, В. Стефаником, М. Мочульським, О. Роздольським, І. Свєнціцьким та ін. На 2-му поверсі знаходиться творча робітня-студія. Художник власноруч займався упорядкуванням присадибної території, збагачуючи ландшафт рідкісними породами дерев, насамперед улюбленими соснами, різновидами кримських та карпатських квітів, оздобивши альпійською гіркою нижню частину саду. Саме тут зародилася ідея створення циклу «В обіймах снігу», мотивом якого став невеличкий кущик гірської сосни, привезений І. Трушем із мандрівки, а також циклу «Квіти».
Формування музейної колекції (нині нараховують понад 300 творів) розпочали Андрей Шептицький та І. Свєнціцький (перший директор музею) в 1900-х рр. 1939—44 до музею надійшли на депозитне зберігання приватні колекції та корпоративні збірки українських інституцій, у яких були твори І. Труша; у 1960—1980-х рр. музей закуповував живописні роботи художника; у 1980-х рр. діти митця передали родинний архів. Експозицію неодноразово оновлювали. До 150-ліття від дня народження художника було здійснено реекспозицію, розроблено та впроваджено творчу айдентику й фірмовий стиль музею (2019). Пʼять розділів знайомлять із основними віхами життя та творчості митця та з його живописною спадщиною. Тут є світлини, особиста бібліотека, меблі й інші меморіальні предмети, зокрема особисті речі дружини Аріадни (див. Драгоманови). Чималий пласт фотографій і архівних матеріалів із родинної спадщини, епістолярію, мемуарів і доробку художника в галузі мистецької критики, спогадів його сучасників зібрано в інтерактивній презентації в одному з експозиційних розділів. Уперше представлено генеалогічне дерево роду Трушів. Музей є осередком збереження, багатовекторного дослідження та промоції творчої спадщини І. Труша. Співробітники музею проводять численні виставки, пленери, творчі конкурси, майстеркласи, лекторії, літературно-мистецькі вечори; здійснюють пошукову, науково-дослідницьку та культурно-освітню роботу, готують до друку науково-популярні та наукові видання. Зокрема, організовано ювілейні виставки творів І. Труша в головній будівлі музею (1994, 1999, 2004, 2009, 2019), тематичні виставки «Іван Труш та Іван Франко. Сторінки взаємин» (1997), «Великі українці» (2000), «Подорожі Івана Труша», «Леся Українка: історія одного портрета» (обидві — 2001), «Іван Труш і його доба: виставка портрета» (2006), «Портрети Івана Труша» (2011). Творчість українського митця-імпресіоніста було репрезентовано на ретроспективних виставках у Польщі та в Україні: «Сонячні акорди в палітрі Івана Труша» (2011, Сопот, Польща), «Іван Труш: малярські елегії українського неоромантика» (2013, Харків). За матеріалами обох виставок надруковано два альбоми-каталоги. Роботи І. Труша неодноразово експонували на виставкових проєктах, присвячених окремій темі: «Українські художники: студенти і випускники Академії красних мистецтв у Кракові» (1998, Краків, Польща), «Нагірні, Леви: історія родини» (2000), «Схід у творчості європейських художників» (2008; обидві — Львів), «Львів — місто відкрите» (2006, м. Радом, Польща), «Українці у світі. До 1020-річчя хрещення Київської Русі» (2008), «Імпресіонізм і Україна. Живопис кінця ХІХ — початку ХХ століття» (2009; обидві — Київ), «Мистецтво Львова ХХ століття» (2012, Ужгород), «Ангели» (Львів) «Дивовижні історії Криму» (обидві — 2019), «Леся Українка: 150 імен» (2021; обидві — Київ), «В епіцентрі бурі. Модернізм в Україні» (Відень), «В епіцентрі бурі. Сецесія в Україні» (Братислава; обидві — 2024). Творчість І. Труша є предметом наукових конференцій, зокрема проведених у музеї 1969, 2001, а також круглих столів, семінарів-практикумів для педагогів.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
