Канівець В’ячеслав Ілліч
КАНІВЕ́ЦЬ В’ячеслав Ілліч (30. 01. 1927, Київ — 11. 07. 1972, м. Котлас Архангел. обл., РФ) — археолог. Кандидат історичних наук (1953). Закін. Київський університет (1950). Від 1953 працював у Інституті археології АН УРСР (Київ); 1955–57 — в Інституті історії, мови та літ-ри Дагестан. філії АН СРСР (м. Махачкала); 1958–72 — старший науковий співробітник Комі філії АН СРСР (м. Сиктивкар; обидва — РФ). На поч. 1950-х рр. досліджував пам’ятки висоц. культури у Галичині та на Волині. Виокремив ранній період розвитку цієї культури, першим з укр. археологів виступив проти її періодизації, запропонованої Т. Сулімірським. Зробив знач. внесок у становлення археол. науки на європ. Пн. Сх. РФ; відкрив і розкопав низку різночасових археол. пам’яток (від палеоліту до середньовіччя), зокрема святилища у бас. р. Печора — Уньїн., Канін. й Адин. печери; довів, що заселення європ. Пн. Сх. відбулося в епоху палеоліту. 2007 в Інституті мови, літ-ри та історії Комі наук. центру Урал. відділ. РАН проведено наук. конф., присвяч. 80-річчю від дня народж. К.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Вопросы хронологии высоцкой культуры // Краткие сообщения Ин-та археологии АН УССР. К., 1955. Вып. 4; Канинская пещера. Москва, 1964; Пещеры Печорского Урала. Москва; Ленинград, 1965 (співавтор); Печерское Приполярье: эпоха раннего металла. Москва, 1974; Палеолит крайнего Северо-Востока Европы. Москва, 1976.
Завантажити статтю
Людина 
