Канюка Олександр Кузьмович
КАНЮ́КА Олександр Кузьмович (12. 11. 1910, с. Гужівка, нині Ічнян. р-ну Черніг. обл. — 26. 02. 2000, м. Міннеаполіс, шт. Міннесота, США) — графік і живописець. Мистецтво студіював у Худож.-пром. школі (викл. П. Власенко, В. Павленко, М. Рокицький), навч. у Мюнхен. АМ (Німеччина, 1946–51; викл. В. Гайґер, Є. Преторіус), Міннесот. університеті (1952). Репрес., перебував 3 р. у концтаборах. Від 1951 — у Міннеаполісі. Автор спогадів «Від Гужівки до Біломорканалу» (1988). Учасник мистецьких виставок від 1960-х рр. Персон. — посмертна в Арден-Хіллзі (шт. Міннесота, 2005). Створював офорти, живописні натюрморти, темат. картини на теми табор. життя, голодомору, нім. окупації, на реліг. сюжети, розписи у петриків. стилі, мозаїки, кераміку. Ілюстрував укр. підручники, книги, журнали. Розробив обкладинку для грамофон. платівки Міннеапол. хору «Дніпро» (1975). Окремі роботи зберігаються в Укр. культ.-осв. центрі в Арден-Хіллзі.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — «Генерал Павленко, командир Зимового походу Армії УНР», «Перемога комунізму», «Заповіт Т. Шевченка», «Розкуркулені», «Кінець Другого зимового походу», «Кулеметники», «Отаман», «Розвідка», «Священик», «Смерть хлопчика», «Чоловік у пальто», «В. Бабенко», «Автопортрет»; живопис — «ГУЛАГ», «Задвірки раю».
Рекомендована література
- Творча спадщина Олександра Канюки // ОМ. 2005. № 2.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
