Електрозварювання
ЕЛЕКТРОЗВА́РЮВАННЯ — зварювання матеріалів, що ґрунтується на використанні теплової енергії, яку отримують в зоні зварювання при проходженні електричного струму. Осн. способи Е.: дугове, електрошлакове, електронно-променеве, контактне, плазмове зварювання За принципом створення звар. шва той чи ін. вид Е. належить до зварювання плавленням або зварювання тиском. Під час зварювання плавленням краї виробів розплавлюються й між частками утворюється заг. маса рідкого металу, з якої у процесі твердіння формується звар. шов. При зварюванні тиском попередньо нагріті до пластич. стану або розплавлення краї з’єднуються внаслідок застосування мех. енергії. Е. виконують за допомогою відповід. матеріалів і устаткування. Вони дають змогу зварювати метали, пластмаси, скло, живі біол. тканини тощо. За обсягом використання в промисловості та побуті Е. посідає провідне місце серед ін. способів отримання нерозрив. з’єднання металів. Значну кількість технологій Е. й родин. технологій (наплавлення, напилення) розроблено укр. вченими, зокрема Інституту електрозварювання НАНУ (Київ). М. Бенардос вперше в світі створив способи електродуг. та точк. контакт. зварювання.
Рекомендована література
- Патон Б. Є. Електрозварювання на новому етапі // Наука і життя. 1959. № 10;
- Лебедев В. К. Электрооборудование для дуговой и шлаковой сварки. Москва, 1966;
- Технология электрической сварки металлов и сплавов плавлением. Москва, 1974;
- Хренов К. К. Сварка, резка и пайка металлов. Москва, 1979;
- Сварка и специальная электрометаллургия: Сб. науч. тр. к 50-летию Ин-та электросварки им. Е. Патона АН УCСР. К., 1984;
- Наплавка. Опыт и эффективность применения. К., 1985;
- Патон Б. Е. Сварка в ракетно-космической промышленности // Космонавтика и ракетостроение. 1998. Вып. 14;
- Патон Б. Е., Кучук-Яценко С. И. Новые разработки для контактной сварки трубопроводов // Потенциал. 2003. № 1/2.