Дніпродіпрошахт

«ДНІПРОДІПРОША́ХТ»  — галузева установа з проектування виробничих потужностей підприємств вугільної промисловості. Розташ. у Дніпропетровську. Підпорядк. Мін-ву вугіл. промисловості України. Засн. 1928 на базі проект. бюро Дніпроп. гірн. інституту як Дніпроп. філія Держ. проект. інституту «Діпрошахт» (Харків). Від 1937 — інститут «Доншахтопроект». Протягом 1928–41 за проектами «Д.» відновлено, реконструйовано та побудовано 110 шахт і 7 вугіл. розрізів в Україні, Грузії, РФ, реалізовано низку проектів на Донец., Єнакіїв. (нині Донец. обл.), ім. Петровського (Дніпропетровськ), ім. Дзержинського (м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) металург. заводах. За період післявоєн. відбудови тут були розроблені проекти відновлення понад 100 шахт у Сталін. (нині Донец.), Ворошиловгр. (нині Луган.) і Ростов. (РФ) областях, ген. плани розвитку Донец. басейну, Олександрій. буровугіл. р-ну (Кіровогр. обл.) та будівництва шахт у Зх. Україні. Від 1951 — сучасна назва. У період інтенсив. розвитку вугіл. промисловості фахівці Інституту здебільшого розробляли проекти з глибокої реконструкції збудованих після війни шахт і модернізації вироб. процесів. Від 1950-х рр. Інститут є ген. організацією з проектування шахт у Зх. Донбасі. Загалом за проектами «Д.» на тер. о-ва Сахалін, Сибіру, Кузбасу, Якутії (усі — РФ), п-ова Манґишлак (Казахстан), Донбасу побудовано, відновлено та реконструйовано 320 шахт, 7 кар’єрів, 20 збагачувал. ф-к і 14 збагачувал. установок. 1975 групу проектувальників Інституту за високоефективне освоєння нового вугіл. родовища відзначено Державною премією СРСР, 1978 «Д.» за значні успіхи в проектуванні підприємств з видобування і перероблення вугілля та розвитку вугіл. промисловості нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. Від 1996 — ДВАТ. У структурі — гол. інженерів проекту бюро, гірн., організації будівництва, буд., інж. винаходів і ген. плану, обладнання поверхні та збагачення, сантехніки та теплотехніки, електротех., кошторису та економіки, тех., програмно-систем. забезпечення, випуску проектів відділи. Нині Інститут виконує проектну документацію для шахт з пологим (18°), похилим (19–35°), крутопохилим (36–50°) та крутим (50–85°) заляганням вугіл. пластів при будь-якій складності гідрогеол. і гірн.-геол. умов відпрацювання. Здійснює також проектування гірн. підприємств з видобування неруд. корис. копалин підзем. способом, конструкцій кріплень гірн. виробок для складних гірн.-геол. умов і підвищення їхньої стійкості. Фахівцями «Д.» розроблено та впроваджено систему пакетно-контейнер. постачання вантажів у шахту, проекти з демінералізації шахт. вод і автоматизації проект. робіт, з електропостачання та зв’язку на виробництві, здійснено комплексні проекти забудови шахтар. с-щ і міст, розроблено методи з насування башт. і звичайних копрів, усунення нахилу висот. споруд. Тут працювали академік АН СРСР Л. Шев’яков, чл.-кор. АН СРСР О. Співаковський, академік АНУ О. Щербань (1938–41 — директор), академік АНУ М. Поляков, чл.-кор. АН УРСР К. Татомир (1936–37 — директор). Кількість працівників (2007) — бл. 300 осіб. Перший дир. — І. Новосильцев (1928–30), у 1973–96 — Г. Піньковський, від 1996 — О. Скляренко.

Завантажити статтю