Білинник Петро Сергійович
БІЛИ́ННИК Петро Сергійович (01(14). 10. 1906, м. Охтирка, нині Сум. обл. — 14. 10. 1998, Київ) — оперний співак (ліричний тенор). Народний артист СРСР (1954). Державні нагороди СРСР. Навч. у Харків. консерваторії (1933–36; кл. Р. Вайн). Дебютував у партії Берендея в опері «Снігуронька» М. Римського-Корсакова на сцені Харків. молодіж. муз. театру (1935). У 1936–40 — соліст Великого театру у Москві, 1940–42 — Харків., 1942–65 — Київ. театрів опери та балету. Його виконав. майстерність позначалася глибокою проникливістю, тонким ліризмом. 1951 брав участь у Декаді укр. літ-ри й мистецтва в Москві. Відомий також як виконавець укр. нар. пісень, зокрема в концертах Держ. засл. капели бандуристів УРСР, капели «Думка», в дуеті з Б. Гмирею. Гастролював у Польщі, Німеччині, Албанії. Записав кілька грамплатівок укр. нар. пісень та арій з опер М. Римського-Корсакова, О. Даргомижського, С. Монюшка та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Андрій («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Петро, Левко, Еол («Наталка Полтавка», «Утоплена», «Енеїда» М. Лисенка), Марко («Наймичка» М. Вериківського), Козолап («Милана» Г. Майбороди, перше виконання), Тюленін («Молода гвардія» Ю. Мейтуса), Ленський («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Юродивий («Борис Годунов» М. Мусоргського), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Йонтек («Галька» С. Монюшка), Лоенґрін (однойм. опера Р. Ваґнера), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Альфред, Герцог («Травіата», «Ріґолетто» Дж. Верді), Джеральд («Лакме» Л. Деліба), Єник («Продана наречена» Б. Сметани), Матюшенко («Броненосець “Потьомкін”» О. Чишка).
Рекомендована література
- Стебун І. Петро Сергійович Білинник. К., 1958;
- Стефанович М. Петр Сергеевич Белинник. К., 1960;
- Архімович Л. Серце музикою сповнене // КіЖ. 1986, 19 жовт.
Завантажити статтю
 Grigorovich.jpg)
Людина 
