Барвінок
«БАРВІ́НОК» — щомісячний літературно-художній журнал для дітей молодшого і середнього віку. До розпаду СРСР був органом ЦК комсомолу України та Респ. ради всесоюз. піонер. організації. Спадкоємець ж. «Жовтеня», що видавався у Харкові (1928–41). Від квітня 1945 виходить у Києві під назвою «Б.». 1950–99 дублювався російською мовою. Друкував твори М. Рильського, П. Тичини, В. Сосюри, М. Стельмаха, Н. Забіли, М. Пригари, О. Копиленка, О. Іваненко, Д. Павличка, А. Костецького та ін., зокрема переклади творів Дж. Родарі, М. Каріма, М. Носова, Й. Друце. У 70–80-х рр. мав наклад понад 2 млн прим., 1996 — понад 60 тис. прим. Поширюється також у Росії, Канаді, Австралії, США. Редактори — В. Дюшен, Н. Забіла, О. Іваненко, Б. Чалий, А. Давидов, В. Моруга, від 1989 — В. Воронович. Зі здобуттям Україною незалежності художнє обличчя «Б.» увиразнилося: матеріали наснажені ідеєю державотворення, духов. відродження. Журнал особливо акцентує увагу на плеканні любові до української мови, родини, України. «Б.» максимально наближений тематикою, формами, жанрами до потреб сучас. освіти та виховання.
Рекомендована література
- Давидов А. «Барвінку» — 50 // Дошк. виховання. 1978. № 2;
- Чалый Б. Сказание о Барвинке: К 60-летию журн. «Барвинок» // Дет. лит-ра. 1988. № 1;
- Воронович В. Й. та ін. Відкритий лист // ГУ. 2001. № 184;
- Галковська Т. Три роки? Час читати журнал! // ДТ. 2002. № 27.