Кримський півострів

КРИ́МСЬКИЙ ПІВО́СТРІВ  — півострів на Півдні України, з’єднаний з материком вузьким Перекопським перешийком (7–23 км завширшки). Пл. бл. 27 тис. км². Глибоко вдається у Чорне море, з Пн. Сх. омивається Азовським морем і його затокою Сиваш. Простягається із Зх. на Сх. на 324 км (між мисами Прибійний і Фонар), з Пн. на Пд. — на 207 км (від Перекоп. перешийка до мису Сарич).

У межах К. п. розташ. Автономна Республіка Крим. Береги акумулятивні вирівняні лиманні та лагунні, на Пд. — абразійно-ски­дові вирівняні; довж. берег. лінії понад 1600 км. За характером рельєфу поділяється на 2 частини: платформенно-рівнинну і складчасто-гірську. В основі рів­нин. Криму (вис. до 179 м), що становить бл. 70 % пл. К. п., за­лягає давня Скіфська плита, яка проявляється у рельєфі у вигляді плескатої слабохвилястої низовини (частина Причорно­мор­ської низовини). На Пд. К. п. — Кримські гори з найвищою точкою Криму — г. Роман-Кош (вис. 1545 м), які на Пд. відмежовують Південний берег Криму. По­ширені карст. форми рельєфу (відомо бл. 1300 карст. порожнин; див. Кримські печери). На Сх. К. п. — Керченське холмо­гір’я (вис. до 189 м). Клімат пн. частини п-ова помірно континентал., у горах — помірно прохолод., на Пд. березі Криму — з рисами субтропічного.

У надрах К. п. — 262 родовища корис. копалин 32-х видів мінерал. сировини (залізні руди, нафта, газ, флюсові вапняки, глини, мінерал. буд. мат еріали, лікув. грязі, солі та ін.). На п-ові протікають 1654 річки, з них найбільші — Чорна, Бельбек, Кача, Альма, Салгир. Переважна їх частина у посушливий період року пересихає. Водний режим багатьох річок регулюється водосховищами, зокрема Сімфероп., Загор. і Чорнорічинським. Уздовж узбережжя К. п. — понад 50 великих озер. Ґрунт. покрив різноманітний — від присивас. солонців, степ. чорноземів до бурих ліс. та коричневих ґрунтів Гір. Криму. Лісистість К. п. становить 12,7 %. У Крим. горах домінує ліс. рослинність; дубові, букові, сосн. ліси зай­ма­ють 338 тис. га. У Рівнин. Криму на територіях, де була представлена степ. рослинність, нині переважає рілля. Флора судин. рослин становить 2536 видів, зокрема 106 ендеміків.

На К. п. — 400 видів хребет. тварин. З без­хребетних представлені, зокре­ма, бл. 12 тис. видів комах. До Червоної книги України занес. 344 види усієї флори та 327 — фауни. На п-ові — понад 160 тери­торій природно-заповід. фон­ду, зокрема 6 природ. заповідників (Ялтинський гірсько-лісовий при­родний заповідник, Крим­ський природний заповідник, Мис Мар­тьян, Карадазький природний заповідник, Казантипський при­­родний заповідник, Опукський природний заповідник). На Пн. К. п. у межах Сх.-Європ. фіз.-ге­­огр. країни сформувалася ланд­шафтна область Рівнинно-степ. Криму (8 ландшафтів; 16 840 км²).

На Пд. п-ова у межах фіз.-геогр. країни Гір. Криму сформувалися 4 ландшафтні області: Крим. лісостеп. передгір’я (Внутрішнє пасмо Кримських гір і Зовнішнє пасмо Кримських гір, Пд. і Пн. поздовж.-долинні міжпасм. пони­ження — 10 ландшафтів; 3945 км²), Крим. ліс. середньогір’я (Го­лов­не пасмо Кримських гір — 14 ланд­шафтів; 1565 км²), Крим. лісошиблякове субсередземно­мор’я (Пд. берег Криму — 13 ландшаф­тів; 1255 км²), Керчен. чагарник.-степ. холмогір’я (Керченсь­­кий півострів — 2 ландшафти; 3255 км²). Для ландшафтів характерні негативні явища природи: вітрова та водна ерозії ґрунтів, мор. абразія берегів, зсуви, сельові потоки, снігові ла­­вини, грязевулкан. діяльність. К. п. має багаті й різноманітні ресурси для лікування, відпочин­­ку і туризму (див. Азово-Чорно­­морські рекреаційні регіони). Серед найбільших насел. пунктів — Сімфе­рополь, Севастополь, Ялта, Керч, Феодосія, Євпаторія, Бахчисарай.

Завантажити статтю