Златопіль

ЗЛАТО́ПІЛЬ  — місто. Від 1959 — у складі м. Новомиргород Кіровоградської області (до 1787 — Гуляйполе). Виникло у 1-й чв. 18 ст. на землях князів Любомирських. Першими поселенцями були переважно євреї, які сподівалися на прибуток від великої дороги, що тут проходила. Згодом Гуляйполе та ін. володіння Любомирських (в обмін на білорус. маєтки) відійшли у власність князя Потьомкіна. За переказом, саме він дав нову назву поселенню. Пізніше Потьомкін подарував З. із помістям і 10-ма тис. кріпаків своєму родичу генералу Висоцькому. Від 1793 входив до Чигирин. пов. Київ. губ. Протягом 1-ї пол. 19 ст. З. перетворився на значне пром. містечко. 1876 у ньому діяло кілька тютюн. ф-к, низка ін. кустар. підприємств, паровий млин, олійниця, збиралися щорічно 2 ярмарки, кожні 2 тижні — базари. У З. здавна вели велику торгівлю хлібом і цукром. Функціонували православна церква, костел, синагога. На поч. 1860-х рр. мешкало бл. 5 тис., 1900 — 11,4 тис. (серед них 6373 євреї), 1923 — 11,2 тис., 1940 — 6780, 1959 — 4280 осіб. 1836 відкрито повіт. училище (від 1868 — г-зія, існувала до 1920; її будинок зберігся донині), 1868 — жін. прогімназію, 1909 — агрономічну школу. Водночас існувало кілька євр. шкіл. 1914 побл. міста прокладено залізницю, що сприяло пожвавленню в ньому торгівлі. Остан. власником З., а також 12-ти навколиш. сіл, був граф Лопухін. Його діти займалися культ.-просвіт. діяльністю в місті. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1923 — райцентр Шевченків. округу. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 1 серпня 1941 до 10 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. У златопіл. дитбудинку окупанти влаштували ґетто, а у семиріч. школі № 3 — концентрац. табір. Зі З. та Новомиргорода нацисти вивезли на примус. роботи до Німеччини понад 1 тис. юнаків і дівчат, вбили понад 5 тис. осіб. Загалом протягом 2-ї світової війни знищено майже все євр. насел. З. У місті виходила г. «Штурм». 1824 разом з батьком, який тоді чумакував, через З. проїжджав Т. Шевченко. У златопіл. гімназії навч. політ. і держ. діяч, письменник В. Винниченко, фізик, академік АН СРСР І. Тамм, викладали літературознавець, перекладач, поет М. Зеров, письменник Г. Грушевський, композитор Б. Лятошинський, історик, літературознавець, публіцист О. Андрієвський, етнограф, фольклорист, літературознавець О. Русов, кирило-мефодієвець О. Тулуб (надрукував у ж. «Современник» своє дослідж. з історії та культури З.). Серед видат. уродженців — мікробіолог І. Дудченко, літературознавець, бібліограф О. Назаревський, фахівець з будівництва мостів і шляхів, літературознавець, мовознавець, громад. діяч С. Кожум’яка, письменники Ю. Мокрієв, П. Понеділок, актор, нар. арт. Респ. Володимир Давидов, декабрист Є. Оболенський.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю